Шість зрошувальних систем з 25 працюватимуть у Кіровоградській області для поливу врожаю. У роботі семи не зацікавлені аграрії, 12 систем зламані – розповіла Суспільному начальниця відділу з управління інфраструктурою регіонального офісу водних ресурсів Людмила Костенко. Суспільне дізнавалось – чому аграрії відмовлялися від використання зрошувальних систем та чи будуть поливати ними врожай цього року. Звідки беруть воду для зрошення Воронівське водосховище у Новоукраїнському районі є джерелом зрошення – розповів заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів Олександр Бойко: ”Усмоктувальні водопроводи беруть з донного водовипуску воду і подають її на зрошення”. За словами Олександра Бойка, з водосховища воду качає насосна станція Новоукраїнських зрошувальних систем. Вона розташована за три кілометри від села Воронівка. Звідти воду на поля подають три насосно-силових агрегати. Наприкінці квітня вода з насосної станції зрошуватиме поля Новоукраїнського району: ”Один агрегат подає 75 літрів води за секунду. Якщо три, то це 225 літрів за секунду. Фактично, ця зрошувальна система подавала воду на 458 гектарів. Минулого року водокористувач приймав воду на зрошення 217 гектарів зрошувальних земель”. Як використовують системи зрошення Аграрне господарство з Новоукраїнки використовує воду з насосної станції для вирощування овочів та фруктів в теплиці. Агроном Олег Болтян розповів, що для поливу використовують поверхневі розпилювачі, туманні установки. Це дрібнокрапельний полив. За словами агронома, з яблуневого саду біля Новоукраїнки, площа якого 19 гектарів, отримали близько 10 тонн яблук з гектара: ”Це дуже мало. Завдяки поливу ми хоч щось взяли. Якби не полив, то тут би нічого взагалі не було. Зазвичай збираємо до 20 тонн з гектара”. Насосна станція поряд з Воронцівським водосховищем у Новгородці не працює рік. Начальниця відділу з управління інфраструктурою регіонального офісу водних ресурсів Людмила Костенко сказала, що сільгоспвиробники, які користуються поливними землями, минулого року не розпочали полив: ”Ця насосна станція готова до поливу 1 тисячі 72 гектарів зрошуваних земель. Збережена вся інфраструктура. Цьогорічний тариф на воду – 3 гривні 20 копійок за кубометр”. Олександр Литвин, керівник сільгосппідприємства, на полях якого, за кілометр від Новгородки, вирощують пшеницю на площі 120 гектарів. З його слів, 2020 року, через посуху, втратили половину врожаю. На полі стоїть поливальна машина, підключена до Новгородківської зрошувальної системи. Олександр Литвин пояснив, що не використовували її для поливання поля через високу вартість електроенергії: ”Собівартість продукції була б набагато вищою, ніж ми розраховували. Вважаємо, що буде вигідно займатися зрошенням. Плануємо зрошувати. Озиму пшеницю плануємо почати поливати, за необхідності, десь у травні”. Що відомо 2021 року для аграріїв запровадили державну програму розвитку зрошення. Вона дозволяє втричі збільшити рентабельність виробництва – розповіла директорка обласного департаменту агропромислового розвитку Марія Чорна: ”Це економічно вигідно, економічно ефективно. Урядом ухвалене рішення щодо підтримки, враховуючи ту посуху, яка відбулася минулого року. Минулорічні збитки в області чималі. Ми втратили більше мільйона тонн врожаю тільки на зернових і зернобобових культурах”. За словами начальниці відділу з управління інфраструктурою регіонального офісу водних ресурсів Людмили Костенко, програма передбачає компенсацію 25% вартості облаштування систем краплинного зрошення і 25% вартості дощувальної техніки як українського, так й імпортного виробництва. Читайте також Страхування врожаю. Як до нього ставляться аграрії Кіровоградщини. Аграрії Кіровоградщини зменшують посіви гречки. Майже вдвічі протягом місяця. На Кіровоградщині подорожчала соняшникова олія. Створюємо ліси разом. У Новоукраїнському районі на Кіровоградщині висадили 4 тисячі саджанців дуба.