Росія може використати звинувачення України у "порушенні прав" російськомовних громадян для активізації збройної агресії. Про це йдеться у заяві міністра оборони України Андрія Тарана, опублікованій на сайті оборонного відомства. "Приводом для поновлення активної збройної агресії Росії проти України може стати як спровоковане загострення обстановки в районі конфлікту, так і звинувачення України у порушенні прав російськомовних чи "новообращенных" громадян Росії через масову роздачу паспортів РФ", — заявив Таран. Він зазначив, що Росія намагається продемонструвати, в тому числі провідним державам Заходу, готовність до застосування збройної сили щодо України. На думку глави Міноборони, застосування збройної сили Кремль розглядає як засіб досягнення своїх стратегічних цілей, якщо інші засоби будуть неефективними. "Стратегічною метою Російської Федерації щодо України залишається її повернення під свій контроль і зрив нашого євроатлантичного шляху розвитку", — каже Таран. Він наголосив, що Україна налаштована "на цивілізований шлях повернення своїх тимчасово окупованих територій". Також очільник Міноборони заявив про необхідність збільшити зусилля військових і дипломатів як в Україні, так і на міжнародній арені для деескалації ситуації. "Перш за все, це стосується посилення режиму санкції проти Російської Федерації, більш тісної співпраці в питаннях оперативного обміну розвідувальною інформацією, зокрема в районі Чорного моря, а також узгоджених дій наших дипломатів на всіх міжнародних платформах щодо засудження агресивних дій керівництва Кремля, які можуть мати руйнівні наслідки як для європейської системи безпеки, так і для світу в цілому", — говориться в заяві. При цьому найбільш дієвим механізмом донесення до Москви позиції міжнародного співтовариства Таран вважає прискорення виконання рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо членства України в Альянсі. Що відомо За даними штабу ООС, станом на 10 квітня бойовики 7 разів порушили "тишу" на Донбасі, один український військовий дістав поранення. 26 березня під Шумами на Донеччині загинули четверо українських військових. Після цього президент Володимир Зеленський звернувся до лідерів країн "нормандської четвірки" та закликав їх зробити все можливе для збереження режиму всеосяжного припинення вогню на Донбасі. 31 березня президент Франції Еммануель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Росії Володимир Путін провели переговори у форматі відеоконференції стосовно ситуації на Донбасі. Зеленського на це обговорення не запросили. В Офісі президента Суспільному заявили, що жодні рішення про Україну не можуть прийматися без її участі. А керівник ОП Андрій Єрмак повідомив, що зустріч лідерів України, Франції і Німеччини може відбутись найближчим часом. 1 квітня 2021 року Міноборони України повідомило, що Росія готує провокації та розширює військову присутність на окупованій території Донбасу. Того ж дня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що РФ перекидає війська до кордонів, оскільки по периметру "підвищена активність військ НАТО". Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що обстріли на фронті активізувались після рішень РНБО про санкції за фінансування тероризму. 8 квітня президент Володимир Зеленський відвідав передові позиції на Донбасі. Він також заявив, що представники влади повинні регулярно відвідувати передові позиції Збройних сил для підтримки військових. Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу