На Рівненщині подружжя Степана та Світлани Кіт прихистили у себе майже пів сотні дорослих собак. Окрім дорослих тварин є ще й цуценята. На їжу та медикаменти для безпритульних тварин чоловік та жінка витрачають половину своєї пенсії, також з харчами допомагають підприємці. Живе родина у селі Бугаївка Дубенського району, раніше це був Радивилівський. У подружжя Котів 47 собак. "У нас є так: Лілька, Топік, Кнопка, Шпунтік, Сашка, Яшка, навіть Дзідзьо є", – перераховує собак Степан Кіт. Кличку Дзідзьо Світлана Кіт пояснює, на її думку, схожістю із однойменним співаком: "Такий був маленький, бородатенький", - каже жінка. Історія домашнього притулку розпочалася майже десять років тому. Собаки у родину Котів потрапляють по-різному: когось підкидають, когось знаходять на звалищах, у полі чи лісі. "Вівчарку викинули чотири роки тому, молода вона була, бідне бігало дорогою... і що нам робити? Машина роздушить або помре з голоду – то взяли до себе. І таких більшість. В мішечку можуть підкинути, зав'язаному дротиком, або тут на дорозі викинуть, або під браму підкинуть – буває раненько, буває і в білий день. Ми в хаті сиділи – машина під'їхала і викинула", – розповідає Степан Кіт. Їжу та медикаменти для тварин подружжя купує з власної пенсії. Є в господарстві дві корови, їхнє молоко теж в собачому раціоні. З їжею допомагають і підприємці, зокрема, місцеві пекарня та м'ясний цех, а також продуктовий магазин у Радивилові. Зі стерилізацією обіцяли допомогти волонтери з Львівщини. "Ми дві пенсії маємо – чоловік 2 100 і у мене так само. Одна пенсія йде на собак, ми їх лікуємо, бо вони хворіють, щеплення робимо, які купуємо. Сама прщеплення роблю, протизаплідні таблетки даємо", – пояснює Світлана Кіт. У відповідь на питання журналістів Суспільного "чому подружжя з прізвищем Кіт небайдуже до собак?", пані Світлана лише сміється. Жінка каже, що прийшла до благодійності після побаченого у Радивилівському соціальному центрі. "Я пропрацювала 15 років у "Милосерді", набралася десь тої милостині, подивилася на людські біди й так вже моє серце не витримує", – розповідає Світлана Кіт. Собак подружжя Котів не лише підбирають, а інколи й прилаштовують. Їхній односелець Павло Почаєвець взяв у них двох песиків. "Я дуже люблю тварин, вони люблять тварин. Вони мене не зачіпають, ці собачки, я добре до того всього ставлюся", – каже житель Бугаївки. Степан Кіт розповідає, що собаки добре відчувають чужинців. "Якщо собака чужа не прийде до двору, то вони не гавкають, тихо сидять. А тільки хтось появиться чужий або лиха людина, буває, проїжджає по дорозі, то вони чують і вже гавкають. Нікого не кусають, але біжать і гавкають", – додає власник псів. З такою вартою двері в хату на замок подружжя не зачиняє. Зараз збираються робити ще один вольєр та огорожу. Матеріали вже є, але не вистачає часу та робочих рук. "Хочемо зробити кругом паркан, з шиферу, щоб люди їх не бачили, а вони людей. Тоді буде тиша і ніхто ні на кого не буде ображатися", – зазначає Степан Кіт. Степан та Світлана кажуть, що допомоги ні в кого не просили, але зізналися Суспільному, що були би раді, аби хтось допоміг із собачими будками.