Лікар-офтальмолог Сумської обласної дитячої лікарні Тетяна Шкатула розповіла про ризики втрати зору у дитячому віці80% інформації людина сприймає через орган зору. Беззаперечно, це один із важливих органів, який забезпечує відчуття повноцінного життя у всіх кольорах. Та, на жаль, сьогодні проблеми із зором стають одними з найпоширеніших. Офтальмологи пояснюють це просто: через ґаджетизацію суспільства з’явилось велике навантаження на очі. Тому, як наслідок, зір падає. Особливо від цього страждають наші діти. Що є найбільш згубним для здоров’я малюків? Чи можна стримати хвороби органів зору? Про це та інше Тетяна Шкатула розповіла журналісту газети «НЕДЕЛЯ».

Тетяно Євгеніївно, Ви вже дуже багато років стоїте на варті дитячого зору. Як на сьогодні можете охарактеризувати здоров’я нашого молодого покоління?- Як не сумно звучить, але з кожним роком у дітей з’являється все більше і більше проблем із зором. Співтовариства офтальмологів вважають, що це через надмірні неконтрольовані навантаження на очі.

Що найбільше знищує зір?- На те, як дитина бачить, впливають різні фактори. По-перше, сьогодні взагалі змінився стиль життя дітей. Замість того, аби активно рухатись, вони проводять більше часу в статичному стані, сидячи за ґаджетами. При чому починають це з дуже раннього віку. Акомодаційна система у дітлахів – не зріла. Часто говорять, що до 6 років око повністю виростає, але це стосується лише передньо-заднього або анатомічного розміру, інші ж функції формуються і дозрівають разом з дитиною. Тому навантаження, які сьогодні отримує дитяче око, не можуть витримуватись без наслідків. Постійно сконцентровані погляди чи то в екрани телефонів, чи то дисплеї на дуже близьких відстанях спричиняють негативні наслідки.

Лікар-офтальмолог із Сум розповіла про ризики втрати зору у дитячому віці

Виходить, що онлайн-навчання, яке через коронавірус стало частим явищем, теж не на корисить?- Зичайно. Онлайн-уроки не повинні проводитись стільки часу на день, як це ми бачимо сьогодні. І освітянам є над чим подумати, бо сидячи пів дня перед екранами комп’ютерів, діти погіршують зір. У школі, під час уроків, сидячи за партою, учні дивляться то близько, то вдалечінь, тоді розслабляються акомодаційна система. При онлайн-навчанні ж – дуже коротка відстань від очей до ґаджета, акомодаційна система постійно в напрузі. Також слід зазначити, що не варто у 5-6 років віддавати дитину до школи, а особливо, якщо у неї є проблеми з зором.

Спадковість якось впливає, чи, як правило, проблеми з зором – набуте явище?- Звичайно, що спадковість має також великий вплив. Лікарі прослідковують, якщо у батьків є проблеми з зором, то дитині це також передається. Але тут треба пам’ятати, якщо спадковим проблемам надати сприятливі умови для розвитку, то, звичайно, вони ж і вистрелять по-максимуму. А якщо слідкувати за здоров’ям, дотримуватись усіх вимог, то все може бути не так глобально.

Тетяно Євгеніївно, які саме проблеми з зором дітей стали частіше траплятись у повсякденному житті?- Дуже багато дітей з міопією (короткозорістю), з косоокістю, і взагалі з різним порушенням акомодаційної функції. Зазначу, що косоокість стала з’являтись у більш ранньому віці. За моєї практики ще років 10 тому співдружню косоокість офтальмологи фіксували у діток із 3-4 років. Тепер же це стало звичайним явищем і в однорічних малюків. А все тому, що навіть такі малі дітлахи вже дивляться у ґаджетах мультики та ін. Не раз доводилось чути, що 7-8-місячних дітей батьки й погодувати без телефону не можуть. Так, мамам і татам простіше таким чином заспокоїти, зацікавити своє чадо, але не слід забувати, що саме ці забавки руйнують зір дитини.

Скажіть, чим небезпечна короткозорість?- Ця патологія найбільш прогресує у дитячому віці. І чим раніше з’являється, тим імовірність прогресування все більша. Окрім того, що вона обмежує можливості людини, також є небезпечною своїми ускладненнями, які проявляються пізніше і призводять до стійкого зниження зору. Лікарі роблять усе, аби зупинити цей процес, але наскільки це можливо – залежить від багатьох факторів. Сьогодні міопія - це біч всього світу.

Ви – офтальмолог-хірург. Операція – це остання міра?- Короткозорість у дітей, найчастіше, ми не оперуємо. Раніше були поширені склероукріплюючі оперативні втручання, направлені на зміцнення заднього відділу ока. Сьогодні вони призупинені в нашій країні, їх роблять в одиничних випадках лише за окремими показаннями. За останній рік, наприклад, ми не робили такого жодного. А от років 10-20 тому зір «мінус три» вже був показанням для такого оперативного втручання. Сьогодні законодавство не дозволяє вводити трансплантат, який при цьому необхідний. Але в усьому світі ведуться роботи для пошуку матеріалу, який можна буде вводити в орбіту для укріплення заднього полюса ока. Поки це все лише в експериментальному варіанті.

- Скажіть, із яким діагнозам доводиться найчастіше зупинятися на оперативному втручанні?- Найчастіші операції в дитячому віці – це на сльозових шляхах та з приводу косоокості, коли інші види лікування та корекції не допомогли.

Окуляри, лінзи, лазерна корекція. Які з цих методів найоптимальніші?- Тут не можна заявити однозначно. Якщо говорити про лазерну корекцію у дитячому віці, то вона може бути лише в дуже обмежених показаннях: наприклад, у дітей з анізометропіями (очі мають різну оптичну будову) й тільки ближче до 16 за умови, що інші види не допомогли. Контактні лінзи мають вікові обмеження, але, разом з тим, все одно це залежить від діагнозу. Коли ми говоримо про псевдофакічні, артіфакічні очі, коли дитина оперована в маленькому віці з приводу уродженої катаракти, то використовується педіатрична контактна лінза. Вона дуже маленька й годиться навіть для новонародженої дитини. Повторюсь, все залежить від аномалії рефракції. Із мого досвіду, якщо це лінзи, то лікарі здебільшого призначають їх із 7 років.Сьогодні для лікування прогресуючої міопії набули популярності ортокератологічні лінзи – «нічні лінзи». Їхня ефективність визнана офтальмологами у всьому світі. Вважається, що це найбільш дієвий метод призупинити розвиток міопії. Це дуже зручний вид корекції, коли дитина одягає лінзи тільки на ніч, зранку знімає, інші види корекції тоді не потрібні. Звичайно, найпоширенішим способом корекції для дітей залишаються окуляри.

Часто доводиться чути, що робота за комп’ютером викликає синдром «сухого ока». Що це таке і чим небезпечно?- Хвороба сухого ока - або сухий кератокон'юнктивіт - це захворювання, при якому порушення стабільності слізної плівки, запалення та ураження очної поверхні веде до дискомфорту та зниження зору. Відзначимо, що в середньому людина, як відомо, моргає за хвилину близько 11-17 разів. А якщо погляд напружений перед монітором або екраном, це відповідно відбувається набагато рідше, що призводить до надзвичайного пересихання очей та інших наслідків. «Сухе око» значно погіршує якість життя пацієнтів: з’являється відчуття пелени перед очима, є ніби присутність стороннього предмета в оці та ін. Цей процес може бути безповоротним, залежно від стадійності, якщо своєчасно не зупинити це. Лікування залежить від симптомів, складності, стадійності. Ми намагаємось це виправляти комплексно: спеціальні краплі, вітамінотерапія і головне – зменшення зорового навантаження. Буває, що достатньо жорстко обмежити просиджування дитини за комп’ютером - і все з часом вирівняється.

Скажіть, який час перебування за ґаджетом є оптимальним?

- Якщо зважати на рекомендації ВООЗ, наданих 5 років тому, то дітям 10-ти років рекомендовано займатись за комп’ютером не більше 40 хв. на день. Режим роботи дитини віку 5-6 років за комп’ютером – це 10 хв.1 раз на 3 дні. З 7 років поступово можна збільшувати цей час (від 10 хв. на день).

Тетяно Євгеніївно, а як своєчасно батькам виявити проблеми з зором у дитини?- Вважаю, що мають бути періодичні профогляди, які, на жаль, сьогодні чомусь у нас стали непопулярними. А саме вони і є тим фактором, який допоможе виявити проблеми у дитини і розпочати лікування. Я б радила проводити перший контроль за зором дитини хоча б в 3-4 роки, потім, якщо нема очевидних проблем, то вже перед школою. Батьки не повинні чекати, що хтось прийде та перевірить зір дитини. Відвідування офтальмолога має стати їхньою відповідальністю.

Будь-якій хворобі краще запобігти, аніж лікувати її. Із зором, мабуть, те ж саме?- Звичайно. Необхідно приділяти значну увагу профілактиці.1. Батьки повинні обмежувати час перебування дітей за ґаджетами.2. Обов’язково робити щоденні прогулянки на свіжому повітрі не менше 2 годин.3. Слідкувати за поставою дитини, правильно облаштувати робоче місце (воно має бути достатньо освітлене, дистанція від очей до предметів при роботі на близькій відстані має бути 35-40 см).4. Будь-яка гімнастика для очей – це великий плюс. Якщо дитину важко заставити робити вправи, то це можна зробити непомітно: граючи в теніс, бадмінтон. Все це стимулює рухи очей в різних напрямках та дистанціях, а значить – тренуються м’язи не тільки ока, а всього тіла дитини.5. У раціоні мають бути риба, домашній та твердий сири. Овочі та фрукти, які мають червоно-помаранчевий пігмент – корисні для зору. Наприклад, морква, помідори та ін. Також із темним пігментом: чорниця, лохина, чорна смородина, виногради темних сортів.

Ольга Медвідь

Джерело