У Київському метрополітені заговорили про підвищення вартості проїзду до понад 20 гривень.

13 травня "Київський метрополітен" і "Київпастранс" звернулися до столичної влади з проханням  підтримати підприємства у час пандемії й виділити кошти з бюджету або ж переглянути тарифи на проїзд. У столичній підземці вважають, що економічно обґрунтований тариф на 2021 рік - 21,05 грн.

ТСН.ua вирішив нагадати, як змінювалася вартість проїзду у столичній підземці з часів незалежності.

Як змінювалася вартість проїзду у київському метро

На момент розпаду союзу і нетривалий час після здобуття незалежності 21 серпня 1991 року усі розрахунки в Україні ще велися у радянських рублях і копійках, а проїзд у метро коштував 15 копійок. Але вже до середини 1992 року ціни на проїзд у метро та наземному транспорті підвищили до 50 копійок.

У 1992 році в Україні ввели тимчасову валюту, так звані купоно-карбованці, тож подальші розрахунки велися вже ними.

Зазначимо, що щорічна інфляція від 1991 до 1996 років, до введення гривні, щорічно збільшувала вартість проїзду у метро та наземному громадському транспорті у рази. Тож від кінця 1992 року до кінця 1993 року проїзд подорожчав у 20 разів: від 5 купоно-карбованців до 100, після чого темпи трохи сповільнилися.

У 1993-1994 роках ціна проїзду зросла у 10 разів, а від початку 1995 року до 1996 року проїзд подорожчав учетверо: до 20 тисяч купоно-карбованців за одну поїздку.

Після введення гривні ситуація з цінами проїзду дещо заспокоїлася, і у період від вересня 1996 до березня 2000 року проїзд подорожчав менше ніж удвічі – від 20 копійок (2 вересня 1996 року) до 30 (15 грудня 1996 року), а потім до 50 копійок (19 березня 2000 року).

Наступне значне підвищення відбулося 4 листопада 2008 року – тоді вперше за роки незалежності ціна проїзду у столичному метро обігнала вартість проїзду в наземному транспорті та склала 2 гривні, у той час коли одна поїздка на автобусі, тролейбусі або трамваї стала коштувати 1,5 гривні.

31 січня 2009 року ціну жетона трохи зменшили – до 1,7 гривні, але до 6 вересня 2010 року вона знову зросла до двох гривень. У цей час квитки на наземний транспорт трималися на тому самому ціновому рівні до лютого 2015 року, коли проїзд у столичному комунальному транспорті знову подорожчав удвічі.

Тож від 7 лютого 2015 року ціна однієї поїздки у метро збільшилася удвічі – до чотирьох гривень.

У 2015 році мер столиці Віталій Кличко запевнив киян, що найближчим часом ціну на проїзд не підвищуватимуть. Кличко дотримувався своєї обіцянки півтора року – плани підвищити вартість проїзду були озвучені КМДА вже наприкінці травня 2017 року.

Тож від 15 липня 2017 року вартість проїзду у столичній підземці вже становила п'ять гривень.

Нагадаємо, що від 2015 року з'явилася можливість оплачувати проїзд банківськими картами.

А в 2017 році в касах підземки змінили правила продажу жетонів. За новими вимогами їх почали продавати не більше одного жетона в руки.

Від 14 липня 2018 року вартість проїзду у метро підвищили до 8 гривень. Але ті, хто користується безконтактними картками, можуть заплатити одразу за 50 поїздок та їздити у підземці за 6,50 грн. Такі самі тарифи діють і донині.

Від 1 квітня 2020 року київський метрополітен повністю відмовився від жетонів. Проїхатися за купленими до цього жетонами стало неможливо. Також від 1 квітня минулого року у метро не можна було поповнити зелені картки метро. Всі записані поїздки треба було використати до 31 березня 2021 року. Разовий прохід у метро став відбуватись за QR-квитками або за карткою KyivSmartCard.

Збитки через локдаун

Нині у Київському метрополітені наголошують, що через локдаун минулий рік підприємство закінчило зі збитком у 1 млрд 175 млн грн. За прогнозами фінансистів, цього року очікується збиток у 3 млрд 421 млн грн. 

"Водночас, згідно з розрахунками на 2021 рік, планова економічно-обґрунтована собівартість перевезення одного пасажира складає 20,04 грн, а економічно-обґрунтований тариф на 2021 рік становить 21,05 грн. Водночас на сьогодні дохід від одного пасажира складає 6,38 грн, а перевезення загальнодержавних пільгових категорій не компенсується", - наголошується у спільному повідомленні Київського метрополітену та "Київпастрансу". 

Нагадаємо, метро у Києві під час локдауну працювало у режимі спеціальних перевезень. А це означає, що скористатись ним могли лише працівники критичної інфраструктури, які мали спеціальні перепустки.