Кропивничанка Олена Смотренко три роки збирає світлини дверей Кропивницького, які встановили у минулому столітті. Потім вирішила поділитися колекцією з іншими, створивши відповідний аккаунт в Instagram. "При перегляді знімків усвідомлюєш, що безслідно зникають фрагменти архітектурних пам’яток у вигляді столітніх дверей", —говорить кропивничанка. Суспільне дізнавалося, як вберегти автентичність кропивницької архітектури і хто цим має займатися. Як виник проєкт “Двері Єлисаветграда”? Єлисаветградом Кропивницький називався з часу заснування до 1924 року. Три роки тому, гуляючи містом, Олена зауважила, що багато дверей архітектурних пам’яток зникає: вони руйнуються від часу — їх замінюють сучасними елементами. “Я почала фотографувати старі двері і викладати їх в Instagram. Людям це сподобалося. Підписники з інших міст були вражені вишуканою архітектурою нашого міста. Прикро це говорити, але тих дверей, які я фотографувала два-три роки тому вже немає, їх замінили на сучасні пластикові, або металеві”. Врятувати двері з минулих століть Олена Смотренко показала деякі з дверей зі світлин колекції. Одні з них розміщені у будівлі водолікарні Гольденберга, нині лікарні №3, що розташована на вулиці Архітектора Паученка. “Лікарню побудували в кінці 19 століття. Вхідні двері в гарному стані. Вони прикрашені різьбленням місцевого майстра Олексія Ситника, який жив в районі Кущівка. Будівля має ще одні двері, які Олена сфотографувала для колекції. "Вони під впливом часу пошкодилися більше, але замість реставрації, їх просто забили дерев’яним щитом, створивши не найкращі умови для зберігання. Ці двері є окрасою будівлі, вони не можуть бути схованими від людського ока”, – переконана кропивничанка. “У Кропивницькому багато занедбаних старих дверей. Є двері, які намагалися відтворити з максимальною точністю. Наприклад, двері музичної школи №1. Але більша частина будинків лишаються покинутими, навіть ті, які є об'єктами архітектурної та історичної спадщини. Якщо такий будинок колись й реконструють, старі двері до нього вже навряд чи повернуть”, – розповіла Олена Смотренко. Олена – за освітою музикант, працює концертмейстром в театрі Кропивницького. У вільний від роботи час проводить екскурсії містом, під час яких розповідає про старовинні двері. “Я люблю “подорожувати” Кропивницьким, це один із способів відволіктися від роботи. Отак йдеш по вулиці Гоголя і потрапляєш на старовинний особняк другої половини 19 століття, який прикрашений ліпниною у стилі бароко. Торкаєшся дверної ручки, відполірованої до білизни і розумієш, що це не просто будинок, а ціла історія”. Пам’ятки культури: як вберегти унікальність? За даними, опублікованими на сайті управління містобудування та архітектури міської ради, у Кропивницькому налічується 473 пам’ятки архітектурної спадщини. За словами виконуючої обов’язки начальника цього управління Ірини Мартинової, самостійно фарбувати старі вікна та двері, а також замінювати старі елементи на сучасні без відповідного дозволу міської ради мешканці цього будинку не можуть. “Люди, які купують будинок, що відноситься до пам’яток архітектурної спадщини міста мають укласти охоронний договір щодо збереження об'єктів з Управлінням охорони культурної спадщини Кропивницької міської ради. В цьому договорі прописано всі умови користування пам’яткою. Самостійно змінювати архітектурний вигляд такого будинку не можна”. Олена Смотренко пропонує кропивничанам фотографуватися біля старих дверей, щоб привернути увагу до робіт місцевих майстрів минулого та не допустити їх знищення.