Вироби з пластику проникли майже в усі аспекти життя суспільства. У кожному домі знайдеться хоча б одна річ, вироблена з цього матеріалу. Ми чистимо зуби пластиковими щітками, п'ємо і їмо з пластикових контейнерів та носимо речі в поліетиленових пакетах. Навіть в умовах пандемії важко обійтися без одноразових масок і рукавичок, шприців, пакетів для переливання крові та інших предметів, без яких складно уявити надання медичної допомоги. Попри те, що утилізація існує досить давно, вона часто вимагає більше енергії та коштів, ніж створення нових виробів з пластику. Утім, вчені щоразу винаходять нові способи боротьби з тоннами пластикових відходів, і не лише завдяки їх переробці. Суспільне розповідає, як науковці планують рятувати планету від пластику. Пластик у ванілін Чи могли б ви подумати, що з пластикових відходів можна виробляти не лише речі, але й органічні продукти? Науковці з Единбурзького університету вирішили перевірити цю теорію та зрештою придумали, як за допомогою кишкової палички перетворити пластик у ванілін. Йдеться про хімічну сполуку, яка є основним ароматичним компонентом ванілі. Щоб продемонструвати, як працює їхня технологія, вони взяли пластикові відходи, які зазнали змін внаслідок впливу навколишнього середовища: світла, вологи або тепла і додали до них модифіковані бактерії. За кімнатної температури кишкова паличка перетворила пластик на ванілін, який, як кажуть вчені, навіть придатний для споживання. Читайте також: Життя без поліетиленових пакетів. Якими є альтернативи та як відмовитися від пластику Його використовують у харчових продуктах та у косметиці. За прогнозами вчених, до 2025 року попит на ванілін зросте до 59 тисяч тонн. Безпечність цього продукту вчені хочуть перевірити у наступних своїх дослідженнях. Реактивне паливо за годину Ще один спосіб використання пластику придумали дослідники з Університету штату Вашингтон (WSU). Вони вирішили перетворити його в один з інгредієнтів для реактивного палива. Науковці використали каталізатор, зроблений з вуглецю і сріблясто-білого металевого рутенію, а також деяких розчинників, і перетворили близько 90% пластика в компоненти для реактивного палива та інші вуглеводні всього за годину. Температура в процесі не перевищила 220 °C. Вони зазначили, що така технологія виявилась вигіднішою для економіки, ніж її аналоги. Біорозкладаний пластик з риб'ячої луски Випускниця Університету Сассекса Люсі Х'юз розробила екологічну альтернативу пластику — вона придумала переробляти відходів рибообробної індустрії в біорозкладне пакування. Новий матеріал під назвою MarinaTex вона винайшла під час роботи над своєю дипломною роботою. Дівчина провела понад сто експериментів з рафінування риб'ячої луски і шкіри, більшість з яких робила на кухні в гуртожитку. Читайте також: Альтернативна енергетика і менше пластику. Експертка пояснила, як українці можуть допомогти планеті Прозора біорозкладна "тканина" підходить для виробництва пакетів, паковань для їжі та інших речей, які зустрічаються нам в повсякденному житті. А головне — матеріал самостійно розкладається в домашньому компості впродовж шести тижнів. До речі, за цю розробку вона отримала премію James Dyson Award та грант на чималу суму на подальші дослідження. Картопляний посуд Як вам ідея брати на пікнік не пластиковий одноразовий посуд, а тарілки, зроблені зі справжньої бульби? Це рішення спало на думку студенту Лундського університету у Швеції. Він вирішив замінити пластик на картопляний крохмаль і зробити з нього виделки та ложки. За його словами, такі речі розкладаються всього за два місяці й не шкодять природі. Пожирачі пластику: як природа очищує планету Не лише людство докладає зусиль до боротьби з пластиком, але й інші живі організми. Зокрема цим займаються комахи. Вони настільки різноманітні, що здатні з'їсти, здається, що завгодно — від зіпсованих фруктів до сміттєвих пакетів. Вчені виявили, що травна система тих, кого ми звикли вважати шкідниками, ефективно перетворює потенційно небезпечні відходи в безпечні. У 2015 році дослідники з США та Китаю вирішили провести експеримент: вони впродовж двох тижнів годували одну групу личинок великого мучного хрущака пінополістиролом — одним з найпопулярніших типів пінопласту, а другу — висівками. З'ясувалося, що жодна з дієт не зашкодила майбутнім жукам. У фіналі дослідники відправили на аналіз екскременти хробаків і виявили, що 48% пластика личинки перетворили у вуглекислий газ. Таким чином за день сотня личинок знищувала до 40 міліграмів пінопласту. Читайте також: Сортування сміття та відмова від пакетів. Поради екологині щодо охорони довкілля Через два роки група європейських вчених під керівництвом Федеріки Берточчіні виявила ще один вид "пожирачів сміття". Біологам допомогло незвичайне хобі науковиці: на дозвіллі вона розводить бджіл. Дослідниця розповіла, що вулики потрібно регулярно очищати від шкідників, зокрема від личинок великої воскової молі. Одного разу жінка зібрала їх в поліетиленовий пакет, а незабаром виявила, що комахи прогризли пластик наскрізь. Після цього вона з командою провела експеримент і з'ясувала, що завдяки цим комахам вдалося "розчинити" 13% пластику. За словами науковиці, результати виявились скромними, але дали поштовх для подальших досліджень. Ще одним несподіваним союзником в боротьбі за чисту планету виявився грибок. Вченим з Індонезії за допомогою грибків Aspergillus nomius і Trichoderma viride вдалося знищити поліетилен, який часто використовують у виробництві пакетів. Недолік цього методу полягає лише в тривалості — за 45 днів грибок з'їв лише 5-7% пластикових зразків. Наразі кілька груп вчених у світі шукають умови, за яких грибки зможуть знищувати пластик швидше. Навіть пандемія трохи допомогла За даними AFP, у 2020 році світове виробництво пластику, хоч і незначним чином, але знизилося через пандемію коронавірусу втретє після Другої світової війни. За даними галузевої федерації PlasticsEurope, світове виробництво пластмас впало до 367 млн ​​тонн торік з 368 млн у 2019 році — таким чином зниження склало 0,3%. За даними організації, в Європі виробництво пластику торік знизилося на 5,1% до 55 млн тонн. Водночас у Китаї виробництво зросло на 1% і продовжує зростати понині, зазначає PlasticsEurope. Першого разу зниження виробництва пластику зафіксували в 1973 році в результаті нафтової кризи. Другого — після фінансової кризи 2008 року. Таким чином нинішнє зниження виробництва відбувається вперше за 12 років. Українські стартапи для порятунку природи Боротися з пластиковими відходами можна не лише завдяки новітнім винаходам. Існує багато способів, зокрема популяризація різноманітних екорухів. Наприклад, восьмирічний волинянин став блогером для того, щоб навчати інших, як правильно компостувати відходи. За ініціативи Міжнародного молодіжного руху "School Recycling World" школярі з усієї України за місяць пошили 47 тисяч екоторбинок у рамках проєкту "Мішечок". Участь у цьому взяли 21 873 учнів з 313 навчальних закладів в усіх областях. Крім цього, в Україні запустили національну мапу пунктів прийому вторинної сировини. Мата має широку мережу позначок: спеціалізовані пункти, баки для сортування, станції. Кожна з них містить актуальні дані про години роботи, адресу та контакти. До 2023 року планується максимально покрити України точками приймання, після якого головним завданням залишиться підтримка та оновлення наявної інформації. Що відомо Вчені стверджують, що забруднення мікропластиком планети сягнуло рівня, який призвів до формування кругообігу пластику, подібного до інших природних циклів. Вони з'ясували, що мільярди тонн мікропластику наразі присутні у атмосфері Землі, океанах та ґрунтах. Група дослідників навіть підтвердила наявність частинок мікропластику на вершині найвищої гори світу — Евересту. Канадським хімікам вдалося створити біорозкладну альтернативу пластику з рибних відходів, зокрема голів, кісток та луски. Специфічного запаху у екополіуретану немає. Дві третини країн-членів Організації об'єднаних націй виступили за створення нового глобального договору, щоб подолати забруднення пластиком. Водночас найбільші виробники таких відходів - США та Велика Британія - поки що не долучилися до роботи . В Україні запустили національну мапу пунктів прийому вторинної сировини. Презентація проєкту його розробниками із всеукраїнського молодіжного руху Let’s do it Ukraine відбулася на пресконференції до міжнародного Дня Землі 22 квітня. Читайте також Від полювання на китів до збереження озонового шару. Історія "Грінпісу" Альтернативна енергетика і менше пластику. Експертка пояснила, як українці можуть допомогти планеті