Нинішня влада демонструє вельми своєрідний підхід до кадрів: з одного боку, працевлаштовує на ключові посади буквально кого завгодно, з іншого — безапеляційно прощається з професіоналами екстракласу, які не раз ділом довели, що для них «Україна понад усе». Один з цього вже зовсім не короткого списку — 50-річний генерал-майор ЗСУ Сергій Кривонос.

До війни він був командиром 8-го Хмельницького полку спецпризначення, займав керівні посади в Сухопутних військах і Високомобільних десантних військах. З 24 травня по 5 липня 2014 командував обороною Краматорського аеродрому, провівши з підлеглими в повному оточенні бойовиків 47 днів. З жовтня 2014 року займався створенням Сил спеціальних операцій (ССО) за західним зразком (вони створені 28 липня 2016 року указом президента Порошенка), незабаром був призначений першим заступником командувача ССО. З 12 березня 2019 року — заступник секретаря РНБО. Там він незабаром став внутрішнім опозиціонером. Останньою краплею була заочна полеміка з президентом Зеленським у грудні 2020 року. Зеленський заявив, що в разі нападу Росії на Україну з боку окупованого Криму почнеться повномасштабна війна і мобілізувати будуть усіх — і чоловіків, і жінок. Кривонос заперечив: «Ми повинні розуміти, що, навіть мобілізувавши людей, ми їх повинні ще навчити. Тому що ми ж не воюємо м'ясом, не кидаємо людей десятками тисяч». Через кілька днів Зеленський звільнив Кривоноса з цієї посади, направивши його в розпорядження Міністерства оборони. Днями генерала поставили перед фактом — він звільнений вже і з армії.

Офіс президента скоро може повністю замінити уряд - Сергій Кривонос

Про всі перипетії звільнень, про ситуацію в РНБО і про декілька фронтових спецоперацій Сергій Кривонос розповів «ФАКТАМ».

— Сергію Григоровичу, 5 червня ви написали на своїй сторінці у Facebook пронизливий текст: «Звільнений з лав Збройних Сил України. Звільнений без рапорту. Служити державі хотів, але прислужувати не буду і не вмію. Тому і звільнили. Кажуть „немає посад“. Хоча їх досить. Розумію… Команда з Офісу президента». Хто дав цю команду і чому?

— На мій погляд, все дуже просто. Зараз формується попит не на тих, хто має досвід, вміє працювати та нести відповідальність за свої дії (неважливо, це військові або державні службовці), а на тих, хто буде мовчати та радісно плескати в долоні, що б не говорило й не робило керівництво, хто завжди скаже: «Божа роса».

Насправді перед звільненням я пройшов співбесіди й у начальника Генерального штабу, і у його заступника, і у головнокомандувача Збройних Сил, і у міністра оборони. На кожній співбесіді завжди підкреслював, що хочу і готовий служити. В армії я прослужив тридцять два з половиною роки. Так, право на пенсію за вислугою років отримав ще у 2005-му. Однак з урахуванням того, що в країні зараз особлива ситуація, міг би абсолютно спокійно служити до 65 років. До 60 — так вже точно. Але мені сказали, що у них немає посади, яка відповідала б моєму званню, досвіду, навичкам і вміннями. На що відповів їм: «Я двічі не вклоняюся».

Упевнений, що команда звільнити мене була дана з Офісу президента. По-перше, зараз усі узгодження про призначення генералів проходять через Банкову. Це у нас такий чисто «демократичний» контроль над військовими. По-друге, реально на той момент посади в Збройних Силах і в Міністерстві оборони були. Але там взяли під козирок.

— Хто конкретно з Банкової постарався?

— Заступник голови Офісу президента пан Машовець зробив все, щоб я не залишився служити.

Офіс президента скоро може повністю замінити уряд - Сергій Кривонос

— Коли напередодні нового 2021 року вас звільнили з РНБО, в Офісі президента звучали закиди на вашу адресу, що «генерал не хотів працювати в команді і не пропонував свої якісні експертні оцінки».

— Це пан Подоляк таке написав. А він сам довго працює в Офісі президента? Або працював в РНБО і знає мій функціонал? Ляпнув аби ляпнути.

Можна зустрічне запитання: а чому у нас радники глави Офісу президента виступають на ток-шоу і в інтерв'ю як державні службовці? Ось їх запитують: «Ви як представник влади що думаєте про таку-то подію?» Він не представник влади — він радник представника влади. Так що це інформаційна маніпуляція. Якщо щось не те ці люди наговорять, Офіс президента відреагує: «Вибачте, це їхня особиста точка зору. Вони просто радники». Мовляв, що у них запитувати.

— І все-таки чому армії країни, що воює, де може початися масштабна війна — таке ж ніхто не виключає, не потрібні бойові генерали?

— А хто у нас керує країною? Вони хоч самі в армії служили? Або хтось з Офісу президента охрєнітельно воював на фронті? Ось і відповідь. І навіщо їм ті, хто з відкритим забралом заперечує їм і говорить те, що думає? Їм потрібні ті, хто аплодує і кричить: «Браво-браво, ви найкращі!»

— Ось уже кілька місяців наш РНБО — це…

— …караючий меч революції.

- По-перше, сам апарат Ради нацбезпеки та оборони — це дорадчий орган, який формує певні рішення, які потім члени РНБО під керівництвом глави держави безпосередньо обговорюють і приймають. Але люди ж не знають, що іноді при прийнятті рішень члени РНБО можуть просто розписатися в погоджувальному документі — підтримали або не підтримали вони пропозицію. І цього буває достатньо, щоб не виносити його на загальне обговорення.

По-друге, природно, народу подобаються рішення РНБО, про які нам розповідають. Молодці, все супер. Але це ж повна підміна функцій. Тоді давайте закриємо Генеральну прокуратуру, НАБУ, СБУ і всі інші структури, чиї завдання викривати злочинців і висувати їм звинувачення, і залишимо тільки РНБО.

Звичайно, я підтримую рішення РНБО. Та й суспільство вже зачекалося таких дій. Однак де гарантія, що в якийсь момент не буде перейдена ця тонка грань між бажанням боротися з корупцією і тоталітаризмом? Ризик скотитися до тоталітаризму є завжди. Цілком може бути, що потім за допомогою РНБО почнуться розправи з особистими ворогами.

Візьмемо хоча б маніпуляції зі списком олігархів. Він нам досі невідомий. І як це сприймати? Що певним олігархам дають можливість домовитися з владою, щоб потім не потрапити в цей майбутній реєстр? Кому це вигідно?

У народу може наступити прозріння. І тоді після оплесків може пролунати: «Гасіть світло, зливайте воду».

До речі, я так і не побачив висновків, які слід було б зробити після того, як у березні-квітні російські війська посилено маршували вздовж наших кордонів. А на дворі вже червень.

— Якими повинні бути ці висновки?

— Влада в той момент посилено втовкмачувала народу в голову два меседжі: що Росія на нас не нападе і що НАТО нам допоможе. Тепер же меседж з точністю до навпаки — НАТО ніколи нам не допоможе, тому що Україна не є членом НАТО (тут я додав би — бо ми самі нічого не робимо, щоб домогтися цього, а тільки розповідаємо, що всі винні в наших бідах, окрім нас самих). Помилка влади в тому, що вона не готується до нападу Росії та не думає, що потрібно зробити, щоб ми не були захоплені зненацька і щоби кожен знав свій необхідний маневр. Ось чим потрібно займатися Раді нацбезпеки та оборони. А ще перевірити виконання рішень РНБО від січня 2019 року, де були зроблені висновки про введення воєнного стану в грудні 2018 року в ряді регіонів. Ми дуже швидко забули 2018 рік і тільки кричимо: «Рятуйте!» А самі нічого не робимо для власного порятунку.

Завдання Ради нацбезпеки та оборони — в першу чергу займатися безпекою країни та обороною, а не кримінальними авторитетами та олігархами, хоча це

Джерело