Коли ми готувалися до націоналізації Приватбанку, ми розуміли дуже добре, який проблемний банк ми націоналізуємо і що будемо змушені вкласти гроші платників податків у розмірі $5,5 млрд. Зрозуміло, що такі суми ніхто не пробачить. Тому ініціюватимемо позови проти Коломойського. Про це розповів колишній міністр фінансів України та екссекретар РНБО Олександр Данилюк.

Що думав Коломойський? Що йому обов’язково треба атакувати державу першим, аби себе захистити. І тому Міністерство фінансів спільно з Національним банком розробили стратегію юридичного захисту. Ми вирішили, що частину позовів подаємо в Україні, а частину в Лондоні. Замороження активів була ціллю для Лондонського суду. Але як зробити так, щоб Лондон погодився прийняти ці позови? По-перше, по суті справи про шахрайство попередніх власників Приватбанку мають бути пов’язаними з Великою Британією і, що важливіше, – за цими позовами не мало бути відкрито провадження в Україні, інакше Лондонський суд за них не візьметься.

Генеральна прокуратура активно намагалася зірвати цей процес, вимагаючи від мене подати всі позови в Україні, звинувачуючи в сприянні Коломойському. А я їх також активно ігнорував і робив свою справу.

Націоналізація Приватбанку: Данилюк розповів, як вдалося заморозити активи Коломойського у всьому світі

Ми вирішили проводити цю операцію в атмосфері максимальної секретності й найняли потужних юристів нас супроводжувати, водночас я максимально обмежив спілкування, ніхто не телефонував мені з НБУ, Адміністрації президента, я нічого їм не казав, бо знав: інформація все одно якимось чином потрапить до Коломойського. Особливо обмежив контакти з генпрокурором Юрієм Луценком: у мене були дані, що він зустрічається з Коломойським.

Для подачі позову до Лондонського суду також необхідно було рішення нової вже наглядової ради Приватбанку, і для цього потрібно було провести засідання цієї наглядової ради. Тут нам телефонують юристи Коломойського і радісно повідомляють, що є рішення українського суду, яке забороняє наглядовій раді державного банку збиратися і ухвалювати будь-які рішення. Це дико, але окей. Згідно з українським законодавством, поки ти не отримаєш рішення суду на руки, воно недійсне. Ми закриваємо пошту Мінфіну, Приватбанку. Усе. Відповідно рішення суду немає.

Скликаємо наглядову раду. Але тут розгортається нова історія – відкриваються кримінальні справи проти іноземних радників, які готували матеріали для Лондонського суду. Для чого це робиться? Щоб вони не приїхали в Україну. Ми вирішуємо зібрати наглядову раду за межами України, в Туреччині. Але тут один із радників каже мені, що давайте все ж проводити збори в Україні, а якщо когось і заарештують, для Лондонського суду це буде тільки плюс. Ми скликаємо раду на 5 ранку на міжнародній території в Україні, щоб туди не могли увійти наші правоохоронці й зірвати збори. Ми збираємося, я оголошую, навіщо ми всі тут зібралися, і тут виявляється, що одному з членів наглядової ради о 5 ранку потрібно комусь терміново зателефонувати. Я пропоную вийти і зателефонувати разом із ним, і бажання відразу зникає. Тобто він просто хотів злити цю інформацію.

Ми ухвалюємо необхідні рішення, і наш юрист відразу відлітає до Лондона, я після цього відразу вимикаю телефон.

У цей час мене шукає президент і, на жаль, знаходить. Я розповідаю йому, що ми подали позов про замороження активів Коломойського. «Так це ж супер!» – реагує Петро Олексійович. Все супер, але через деякий час Коломойський уже знав, що відбувається, інформація вже потекла, і я просто сидів і нервував, щоб нашого юриста не збили. О шостій вечора він мені зателефонував і сказав, що всі активи заморожені. Президент знову зрадів, але волів, щоб на наступний день я прийшов і передав всю максимально детальну інформацію Луценку. Я відмовився, пославшись на те, що у мене є обґрунтовані підозри, що Луценко зливає інформацію Коломойському, на що Порошенко відповів: «Ну що ти, він наш. Він усвідомив свою помилку».

Зустріч із Луценком, попри мої аргументи, призначили, тому дорогою з Адміністрації президента я скликав пресконференцію у Мінфіні, де відкрито закликав Луценка до відставки і звинуватив у тому, що він грає в інтересах Коломойського. Це вибило всіх з колії, і мене більше ніхто не чіпав. Активи Коломойського заморозили. Зрозуміло, що Луценко про щось із Коломойським домовлявся, напевно, від імені президента. Який був їхній інтерес, я не знаю, але точно розумію, що були якісь гарантії від президента, що цілковитої заморозки активів Ігоря Валерійовича не буде.

Джерело