Сполучені штати Америки та Німеччина 21 липня досягли згоди у питанні завершення будівництва російського газопроводу "Північний потік-2”. Україну на зустріч з президентом США Джо Байденом та канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель не запросили, але спільною заявою зобов'язалися вжити заходів проти Росії, якщо вона спробує позбавити Україну газового транзиту. Яким чином сторони гарантуватимуть виконання зобов’язань – не зрозуміло. Тим часом будівництво газогону планують завершити в кінці серпня, а запустити його уже восени. Які наслідки для України матиме запуск “Північного потоку-2” – в матерілалі Суспільного.

***

За тиждень до вашингтонської зустрічі Байдена та Меркель у світі почали активно обговорювати завершення будівництва і запуск “Північного потоку-2”. Після зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель у Берліні президент України Володимир Зеленський заявив, що питання завершення проєкту газогону “Північний потік- 2” має розглядатися на засіданні Нормандського формату як частина безпеки України, бо, на його думку, це потужна зброя проти України та усієї Європи. Крім того, Зеленський попросив Ангелу Меркель гарантувати, що новий російський газопровід не залишить без газу окупований Донбас.

Геополітичним проєктом, мета якого виключити Україну із газового транзиту, вважає цей газогін і представник німецького Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з питань зовнішньої політики Родер Кізеветтер. Він закликав однопартійців зайняти критичну позицію щодо цього проєкту. Сама Меркель вважає, що угода ФРН та США щодо проєкту "Північний потік-2" є кроком вперед, хоча, на її думку, ці домовленості не усувають всіх розбіжностей у позиціях країн щодо проєкту. У Білому домі ж розцінюють проєкт "Північний потік-2" як такий, що становить загрозу енергобезпеці Європи. Та попри це, президент США Джо Байден вважає, що запуск газопроводу неможливо зупинити, тому що він готовий на 99%.

Читайте також: Угода про "Північний потік-2". Як реагують в Україні та світі

Ще до офіційного оприлюднення результатів зустрічі президента Байдена та німецької канцлерки Ангели Меркель видання Politico опублікувало інформацію, що адміністрація США закликала Україну не критикувати майбутню угоду з Німеччиною щодо “Північного потоку-2”. Потім це спростував радник Держдепартаменту США Дерек Шолле в інтерв’ю Радіо Свобода. "Україна – демократична країна, в неї є свій голос. Ми прагнемо близького і конструктивного партнерства із нашими українськими друзями. Такого, в якому ми відстоювали б наші спільні інтереси та цінності", – заявив Шолле під час візиту в Україну.

Під час брифінгу у Вашингтоні прессекретар Державного департаменту США Нед Прайс розповів, що Вашингтон активно консультувався при підготовці угоди з Берліном по трубопроводу “Північний потік-2”, а ідеї української сторони знайшли відображення у фінальному тексті угоди. Пізніше речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко заперечив це: "Українська сторона не долучалася до переговорів та погодження пакету домовленостей США та Німеччини", – заявив він. Але додав, що діалог про енергетичні загрози та посилення енергетичної стійкості з усіма українськими партнерами продовжується.

Чому цей газопровід такий важливий

“Північний потік-2” – це газопровід з Росії, який проходить через Балтійське море до Німеччини та зачіпає економічні зони та територіальні води п’яти країн: Данії, Німеччини, Росії, Фінляндії та Швеції. Його спроєктували в обхід України. Разом з побудованим трохи раніше газопроводом “Північний потік-1” за рік через ці два газогони можна транспортувати 110 мільярдів кубометрів газу. “Північний потік-2” дасть змогу перебрати на себе майже весь обсяг газу, який нині проходить Україною і приносить, за оцінками експертів, доходи у розмірі близько 3% від усього ВВП держави.

"Північний потік-2" планували добудувати наприкінці 2020 року, але у середині грудня 2019 року проти будівництва газопроводу Державний департамент США наклав на компанії, які будуть газогін, санкції. Ще через рік тодішній президент США Дональд Трамп і Конгрес схвалили додаткові санкційні заходи, щоб зупинити будівництво російського трубопроводу. Однак у травні 2021 року новий президент США Джо Байден заявив, що адміністрація вирішила скасувати санкції щодо будівництва газопроводу, оскільки проєкт майже закінчений, а санкції зашкодять відносинам з Німеччиною та іншими європейськими союзниками.

Про що домовились США та Німеччина та як на угоду відреагували інші учасники процесу

Обидві сторони зобов'язалися вжити заходів проти Росії, якщо вона спробує позбавити Україну газового транзиту. Німеччина наполягає, щоб Росія продовжила угоду про транзит газу через Україну ще на 10 років. Переговори між Україною та Росією щодо цього питання повинні розпочатися не пізніше, ніж 1 вересня цього року. Наприкінці 2019 року Україна і Росія підписала новий контракт на транзит газу, який діє до 2024 року. До тих пір за контрактом російський “Газпром” зобовʼязаний щорічно платити Україні 1,2 мільярда доларів незалежно від обсягів транзиту.

Після оприлюднення угоди щодо будівництва “Північного потоку 2” прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія готова обговорювати продовження контракту на транзит газу з Україною після 2024 року.

Крім того, він розкритикував частину тексту угоди, де йдеться про російську агресію до України. За словами Пескова, від Росії немає і не було агресії у бік України.

Надзвичайний і повноважний посол України та радниця міністра енергетики Лана Зеркаль в інтерв’ю “Радіо Свобода” розповіла що продовження контракту з "Газпромом" не є для України послугою та гарантією безпеки. Перш за все це інтерес Європи, адже дефіцит газу в країнах Європи на рік складає 42 мільярди кубометрів, і цю потребу потрібно задовольняти. “Контракт не тільки є логічним, він є таким, що покриває тільки ту необхідність газу в Європі, яка наразі існує. Це не можна розглядати як дар нам, це дійсно та потреба, яка існує і яку треба задовольняти”, – каже Зеркаль.

Крім того, російський “Газпром” щороку має бронювати газові потужності. Однак цього року Росія це не зробила, що є сигналом відмови постачати газ в Україну в майбутньому, розповіла Радіо Свобода радниця міністра енергетики Лана Зеркаль. “На наступний рік "Газпром" не забронював потужності на українську ГТС, які він мав це зробити відповідно до угоди, до 30 червня. На моє глибоке переконання, це дзвоник, такий який дуже голосно лунає, що вони не збираються взагалі постачати” – каже Зеркаль.

За домовленістю між Вашингтоном та Берліном, Німеччина виділить близько 200 млн євро на підтримку енергетичного сектору України та організує так званий "Зелений фонд" в 1 млрд доларів на підтримку енергетичної незалежності країни.

Прессекретар президента України Сергій Никифоров заявив, що угоди між США та Німеччиною щодо будівництва “Північного Потоку-2” все ще немає, це лише декларація намірів країн. За словами Никифорова, Україна буде і далі працювати з партнерами на політичному, дипломатичному, інформаційному та юридичному фронтах, аби впевнитися що зобов'язання які дали США та Німеччина будуть дотримані: “Ми не почули, яким саме чином Німеччина збирається ці зобов'язання виконувати. Тому для нас це не кінець оповідання, це лише зав'язка. Нам потрібно, як і раніше, працювати з нашими партнерами по всіх фронтах”.

Після оприлюднення угоди Україна та Польща опублікували спільну заяву міністрів закордонних справ Дмитра Кулеби та Збігнєва Рау про те, що країни будуть разом працювати над протидією запуску газогону "Північний потік-2". Прес-секретар президента Польщі Блажей Спихальський заявив польському радіо, що угода щодо будівництва “Північного потоку-2” – це порушення європейської солідарності в галузі загальної енергетичної політики. “У нас практично перемога Росії в будівництві цього газопроводу. Завдяки йому Росія отримає значний вплив на європейський газовий ринок і, перш за все, отримає від цього прибуток", – каже Спихальський.

Проти будівництва “Північного потоку-2” виступає і конгрес США. Там підтримують українську позицію, розповів Суспільному міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР Андрес Ослунд. Він вважає, що запуск російського газопроводу “ділить Європу”. “По-перше, ця угода між Німеччиною та США про Україну, і Україна не брала в ній участь. Це завжди неправильно. По-друге, дуже реалістично обговорюють, як вони будуть діяти, якщо Росія буде використовувати енергетику як зброю. Але Росія це завжди робить. Це означає що немає основи для цієї угоди”, – каже Ослунд.

Попри угоду, укладену з Німеччиною, проти російського газопроводу виступатиме і надалі Державний департамент США. Про це під час брифінгу заявив прессекретар Держдепу Нед Прайс. “Ми вважаємо, що це погана угода для Німеччини, ми думаємо, що це погана угода для наших партнерів, в кінцевому підсумку тому, що ми розглядаємо це як потенційний інструмент, який Російська Федерація може використовувати проти наших партнерів", – зазначив прессекретар.

Наступні вибори до німецького Бундестагу заплановані на 26 вересня 2021 року. У новому уряді Німеччини ймовірно буде партія “Зелених”. Вони виступають проти “Північного потоку”. Партія виступає за зелену енергетику та проти газу. У зв'язку з тим, що Ангела Меркель не буде балотуватися на наступних виборах, позиція Німеччини може змінитися.

Німецький журналіст та письменник, спеціальний кореспондент провідного німецького видання Frankfurter Allgemeine Конрад Шуллер Суспільному розповів, що майбутнє України як країни транзитера в будь-якому разі буде припинене. “Залишилося приблизно 10-15 років, коли українська газотранспортна система відіграватиме певну роль, оскільки Німеччина та ЄС вирішили припинити споживання викопного палива та перейти не лише до водню, а й до відновлюваних джер

Джерело