Кабінет міністрів схвалив проєкт держбюджету на 2022 рік і передав на розгляд до Верховної ради. Яким буде бюджетний процес під час пандемії і карантину в ефірі Українського радіо розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

Як пандемія впливає на фінансовий стан країни і чи прорахований вплив локдауну на економіку?

Давайте не планувати локдаунів, я закликаю всіх вакцинуватися, адже нинішня статистика показує, що без цього ніяк не можна обійтися. Щоб убезпечити себе від можливих карантинів та локдаунів, треба зробити щеплення. Чи можливі локдауни загальнонаціонального масштабу? Я не впевнений, що такі обмеження потрібні і можливі, бо локальні карантинні заходи можуть вирішити ті проблеми, які є. Однак локальні заходи будуть застосовані до тих територій, де люди не вакцинуються. Якщо працівники закладів і їхні клієнти будуть імунізовані, то проблем не буде. Я скажу чесно, що не впевнений, чи має держава допомагати тим, хто не вакцинується.

Вплив на бюджет мінімальний, бо немає локдауну. Якщо обмеження й будуть, можливо, вплив буде, якщо буде спрямовано менше коштів у сектор споживання. Наприклад, у ресторанно-готельний бізнес, адже він у першу чергу страждає від будь-яких карантинних заходів. Я не можу сказати, що це суттєво вплине на державний бюджет. Втім, з погляду економічної активності, звичайно, локдаун вплине на фінансовий стан країни. Тому я ще раз закликаю всіх вакцинуватися.

Скільки грошей Україна витратила на закупівлю вакцини?

Цього року на закупівлю вакцини заплановано витратити з бюджету 12 мільярдів гривень. Наступного року ми також передбачаємо видатки на вакцинацію, там буде приблизно 3 мільярди гривень. Крім того, Світовий банк надав кредитну допомогу ― 30 мільйонів доларів, а буде ще додатково 90 мільйонів доларів. Є ініціатива COVAX у цьому питанні та допомога інших країн, тому вакцини достатньо.

Якою буде підтримка бізнесу?

Якщо для цього буде потреба, то кошти знайдуть. Однак, щоб не доводити до закриття закладів, потрібно вакцинуватися. Ми нікого не змушуємо, проте люди повинні нести відповідальність. Якщо вони не хочуть вакцинуватися, тоді хай сидять удома. Якщо ми хочемо боротися з “Дельтою”, то повинні вакцинуватися. Приклади швидкого поширення “Дельти” в інших країнах досить показові.

Зараз ми вивчаємо можливість запровадження обов’язкового ПЛР-тестування для працівників, які не будуть вакцинуватися. Це буде відбуватися за їхній рахунок. У США президент Байден заявив, що всі державні службовці мають бути провакциновані. Якщо вони цього не роблять, тоді кожного дня здають ПЛР-тести. Також розглядаємо можливість, щоб такі службовці не могли працювати офлайн взагалі. Тоді вони не зможуть приходити на робоче місце.

Я ― міністр фінансів і дуже погано ставлюся до роздачі грошей з бюджету, якщо для цього немає раціональних причин. Тому я нічого не обіцяю. Коли виникають критичні ситуації, тоді ми шукаємо можливості. Було два критичних стани під час пандемії, у той період ми знаходили можливості, бо був загальнонаціональний локдаун. Я не буду казати, що ми роздамо гроші тим, хто закриється. Я пропоную інше рішення ― вакцинуватися. Зробіть це і працюйте, ніхто не буде перешкоджати в роботі.

Які особливості бюджету-2022?

Цей бюджет має чіткі ознаки і характеристики, за яким можна його описати. По-перше,― це бюджет на медицину. 34 мільярди гривень, майже третина бюджету, спрямовуються саме на медицину. Мова йде про підвищення заробітних плат лікарів, закупівлю необхідного обладнання, боротьбу з коронавірусом, вакцинацію ― це пріоритет №1. Далі ― оборона. Тільки 17 мільярдів туди піде з державного бюджету. Ще будуть кошти, які дають наші міжнародні партнери: Великобратанія, Франція, США надсилають гроші, які можна використати на покращення озброєння. Третій пріоритет ― ветерани АТО, яких наступного року повністю забезпечать житлом. Майже 4 тисячі осіб отримають житло завдяки державі. На ці цілі виділяють 5,5 мільярдів гривень. Наступний пріоритет ― освіта, на яку піде 17 мільярдів гривень, додатково з них піде на підвищення стипендій. Також відбудеться зростання заробітних пла освітян. Також пріоритетом цього бюджету є інфраструктурні проекти, а ще перепис населення, цифровізація теж знайшли підтримку у цьому документі.

Чи буде проходження бюджету-2022 безперешкодним?

Поки важко сказати. Ми передали бюджет у парламент у середу, там його вивчають. Звичайно, будуть пропозиції, ми готові до дискусій, будемо обговорювати всі питання. На даному етапі я не вбачаю особливих проблем, бо цей бюджет важко критикувати, оскільки є чіткі фокус-групи. Звісно, хтось хоче підтримувати інші категорії, про це можна буде дискутувати, говорити, але не розбалансовуючи бюджет. Ми не можемо собі дозволити надути доходи, які потім не зможемо виконати.

Хто з Міністерств найбільше “тягне ковдру”?

МОЗ, Мінсоцполітики, адже на соціальну сферу піде 320 мільярдів гривень, з них дофінансуємо Пенсійний фонд на 200 мільярдів гривень. Далі йде Міністерство оборони, там тільки по загальному фонду бюджет 131 мільярд гривень. Суттєвий обсяг видатків надійде в Міністерство освіти.

Чи нормально, коли податкове законодавство змінюється під час бюджетного процесу?

Законопроект №5600, проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень, є важливим. Він стосується тих бізнесів, які зловживають владою, які створили собі умови, які ми вважаємо несправедливими. Так, дуже багато негативного сприйняття. Я розумію, чому це відбувається. Простих громадян цей законопроект не стосується, він стосується великого бізнесу, який не платить податки. Буде менше зловживань, якщо цей проект ухвалять. Наша податкова система стане більш справедливою. Я агітую за цей законопроект і при представлені бюджету скажу, що є законопроект, який ми подали вчасно, тому за нього треба голосувати. Раніше бюджет і податкові зміни подавали “під ялинку”, ніхто не з ким не консультується, за ніч голосують, але документ до того ніхто не бачив. Нині бюджет ми подаємо вчасно, податкові зміни ― до тих пір, які встановлені законодавством. Ми були готові до того, що парламент їх підтримає до 1-го липня, тоді б проблем не було. Ми б розраховували бюджет на базі проекту №5600. Цей проект ― це додатковий ресурс, його немає в бюджеті

Чи тривають митна та податкова реформи?

Ті зобов’язання, які ми на себе взяли як орган Міністерства фінансів щодо створення єдиних юридичних осіб у форматі єдиної митниці і податкової, то ми їх забезпечили і здійснили відповідні заходи. На даному етапі тривають трансформаційні процедури всередині цих органів, тому зобов’язання щодо цього показника ми не виконали.

Чому відбувається незначний ріст зарплат і пенсій?

Нині мінімальна зарплата складає 6000 гривень. З січня буде вже 6500 гривень, у жовтні ― 6700 гривень. Бюджет формується за календарем, але економіка так не живе. Ці цифри ретельно прораховані і під них є база розрахунків. Тут важливо не нашкодити. Підвищувати мінімальну заробітну плату треба акуратно, з урахуванням макроекономічних факторів, зважати на рівень споживання і на те, що бізнес повинен мати можливість платити такі заробітні плати, і дивитися на рівень інфляції. Швидкий ріст заробітних плат, зокрема й мінімальних, ― це інфляційний чинник, тому ми обережно маємо до цього підходити. Повинен бути баланс. Як підвищення вплине на динаміку економічних суб’єктів ― це питання, скоріше негативне ніж позитивне. Я пам’ятаю, що минулого року було багато критики з боку бізнесу, що їх змушують платити високу заробітну плату. Минулого року був прихильником цього рішення, бо це було обґрунтовано, але цього року, після перерахунків, вважаємо, що запропонований темп є достатнім. Цього року відбувся суттєвий приріст, але це не означає, що він має бути таким кожного року. Це означатиме, що ми не дбаємо про економіку взагалі, а думаємо лише про один показник ― мінімальну заробітну плату. Ми можемо собі дозволити саме такий ріст.

На що збільшуються видатки?

У РНБО створено Центр дезінформації, який має фінансуватися. Туди піде 53 мільйони гривень. Я не думаю, що це велика ціна питання для боротьби з дезінформацією.

Для “Великого будівництва” додаткових коштів не передбачається, крім тих, які є в Дорожньому фонді.

У секторі безпеки і оборони СБУ отримала незначний приріст ― 1 мільярд гривень.

Ухвалений закон про реформу органів Прокуратури передбачає суттєве зростання заробітних плат у прокурорів. Ми маємо виконувати Закон, але не можемо виконати у тій мірі, в якій повинні, тому знайшли кошти, щоб мінімально закрити потреби цього органу. Або ухвалюйте ті закони, які ми можемо виконати, або не ставте питання міністру фінансів, чому ми шукаємо кошти на Прокуратуру.

Загалом аграрний сектор ми підтримуємо на 8 мільярдів гривень.

Що чекає на пенсіонерів у 2022 році?

З 1 березня 2022 року відбудеться індексація. Пенсія буде зростати відповідно до зростання прожиткового мінімуму. Відбудуться виплати для тих категорій, стосовно яких рішенн були ухвалені цьогоріч, зокрема пенсіонерам-військовослужбовцям, на це передбачено 10 мільярдів гривень. Крім того, нещодавно урядом ухвалено рішення про те, що люди віком 70+ отримають надбавку ― це 3 мільярди гривень. Пенсійний фонд ― нереформована структура, тому я закликає реформувати пенсійне законодавство. Ми приділяємо увагу цьому питанню, напрацьовуємо пропозиції, щоб запустити другий рівень.

Ті, хто офіційно сплачує ЄСВ ― це люди, які працюють у державній сфері, всі інші ухиляються від сплати податків або мають законну можливість їх не платити. Я точно про це знаю, бо маю статистику. Свідомі громадяни мають розуміти, що сплачують ЄСВ не для себе, , у нас солідарна система пенсійного забезпечення. У свідомих громадян є батьки і дідусі, які отримують мізерну пенсію, вони мають розуміти, що ЄСВ вони сплачують тим, хто отримує цю пенсію. Так працює солідарна система.

Чи розраховував Мінфін суму на