У селі Млинок Зарічненської тергромади діти навчаються в аварійній школі. Будівлю збудували 60 років тому із залишків розваленої церкви. Тепер в ній тріщить дах, фундамент і просідають стіни. Всередині немає туалету, водогону, а в частині приміщень відсутнє опалення.

У спортзалі Млинківського ліцею грубки багато років тому розібрали, тому взимку в приміщенні — зимно. Стеля тут ледве тримається. Дах давить на центральну стіну та зміщує її, а воду до умивальника носять з криниці, розповідає батько 11 дітей Петро Ошурко. Він 30 років викладає у школі трудове навчання.

"Я жив у цьому селі, виріс у цій школі, вчився у цій школі. Ця школа зроблена зі старих матеріалів, це була розібрана колись церква. Її зруйнували за Радянського Союзу і побудували нам школу. Стіни пішли, ми їх тут же поскручували болтами, постягали, але школа в аварійному стані", — каже Петро Ошурко.

Збудували школу на початку 60 років XX століття, але туалети в приміщенні тоді не передбачили. Тому діти за мінусової температури бігають до вуличних вбиралень, що за сто метрів від основного корпусу.

"Ми вже зверталися, але, оскільки у нас немає приміщення, стоїть питання про будівництво нової школи. Надіюся, що це питання в нас зрушиться з місця. Проєктна потужність навчального закладу — 200 учнів, на цей час навчається 224 учні. І це поки що. У перспективі у нас дітей буде більше, — розповідає директор школи Олександр Касянчик.

На наступний рік очікують, що в школі стане більше на десять учнів. Вже зараз частина батьків возить своїх дітей до сусіднього села Борове.

"У нас перспективне село. Розумієте, в чому справа: у нас народження перевищує смертність. Молоді сім'ї будуються і нікуди не виїжджають. Село росте і росте. А школа в аварійному стані давно. Якби Бог дав нам побудувати школу — це було б дуже добре для людей", — стверджує староста округу Микола Калюта.

Будувати новий корпус планують поруч зі старим, розповідає депутат облради від округу Іван Калюта.

"Провели експертизу, щоб був висновок.І висновки експертів такі: школа в аварійному стані. Зараз другий етап: ми робимо проєктно-кошторисну документацію. За якихось років чотири, так плануємо, хочемо, щоб так сталося, школа була побудована. Сучасна, на 300 місць", — розповів депутат.

Місцевий бюджет не зможе "потягнути" таке будівництво, пояснює Іван Калюта. Він розраховує на державне фінансування. Переважну кількість шкіл на півночі області справді треба ремонтувати, визнають в обласній адміністрації. І Млинківський ліцей — серед них.

Цьогоріч перелік об'єктів "Великого будівництва" вже затвердили, переважно йдеться про завершення початого у попередні роки.

"В області в переліку є ще як мінімум 11 таких об'єктів аварійних. Ми хочемо повноцінно, в міру фінансових можливостей як державного бюджету, так і місцевих бюджетів, за декілька років вирівняти цю ситуацію, зробити позитив. І я думаю, що питання по селу Млинок, воно є актуальним, ми будемо планувати державну підтримку не раніше 2023 року", — додає перший заступник голови ОДА Сергій Подолін.

В ОДА місцевим чиновникам для добудови аварійних об'єктів радять наперед закладати кошти на співфінансування. І починати будівництво, коли вистачатиме грошей на весь проєкт.

Читати також Рівненщина – на першому місці в Україні за показниками використаних грошей з освітньої держсубвенції. Про це розповів директор департаменту освіти та науки Петро Коржевський. Ми розпитали посадовця про те, що освітянам області вдалося реалізувати, а над чим іще потрібно працювати.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Джерело