Колись російський політик і медіамагнат Борис Березовський сказав: «Дайте мне пульт от телевизора, и через полгода я сделаю президентом табуретку». От тільки не уточнив, що потім робити з таким табуретом…
Вперше в історії України президентом став телепродукт. Він це зробив і за власним бажанням, і за бажанням володаря пульта. Вже третій рік живемо при Володимирові Зеленському, а я досі не можу усвідомити, як архаїчне суспільство з консервативними поглядами обрало коміка. Не Голобородька, бо це просто одна з масок, а лідера «95 кварталу», українського Шико. Комік-президент після трьох майданів під час війни став Верховним Головнокомандувачем… Він змінив сцену: шоубізу на політичну. Тут не порегочеш від душі і не поскиглиш, бо ти надія людей і того «пульта».
Президенти прагнуть мати побільше пультів. Їм здається, що так вони сильніші і заходять з новинами щовечора у кожну хату. Наче зустріч з виборцями за вечерею, але без живого погляду в очі і на незручні запитання відповідати не треба.
От тільки володарі пультів люблять змінювати іграшки і завжди у пошуці нового «табурету». Звісно, якщо сам Президент – не медіа-магнат.
Ми цікаві… Говорили про нові виборчі технології, вплив соцмереж, а головну роль на президентських виборах – 2019 року зіграв пульт
Діджиталізація поступово ховає телебачення. Може пультами хіба що будемо забивати маленькі цвяшки?
Хто буде президентом якщо соцмережі народять свій продукт? Уявляєте цю владу більшості? Креативні рупори, Інстакрасуні, тіктокери-мільйонники.
Історія вже мала яскраві сторінки: Інцитат, улюблений кінь Калігули, був призначений ним в римський сенат. Може нам потрібні якісь «улювлювачі» людського ідіотизму: табуретів, коней, крокодилів?
Джерело
