Анестезіолог з Чернівців Андрій Аносов перебуває на сході України від початку повномасштабної війни. Разом з іншими медиками оперує поранених українських військових, часто з нульових позицій. Андрій працює в реанімації понад 30 років, разом з ним на війні оперують молоді хірурги. Лікар говорить, що в таких умовах всьому вчишся швидше, й ділиться випадками, як вдавалось рятувати поранених з важкими травмами. До Дня медика Суспільне розповідає про роботу Аносова на війні.

Лікар Аносов має досвід роботи на війні — у 2015-16-х роках був мобілізованим. Після того повернувся до Чернівців, зокрема працював з найважчими пацієнтами з COVID-19, які через ускладнення потрапляли до реанімації.

Після початку повномасштабної війни повернувся на схід — там працює без перерви. В умовах воєнного стану відпустки не передбачені.

"Умови різні. Звісно ж, "кабінетів" немає. Працюємо в лікарнях максимально наближених до лінії зіткнення. Бувають і армійські "автоперев'язочні". Медиків і ліків вистачає — є непогане централізоване постачання і потужна волонтерська допомога", — розповідає Аносов.

Окрім лікування, поранених військових часто потрібно переодягати та доглядати. Серед них бувають як дуже молоді, так і цілком "дорослі" — в межах 60 років. Аносов говорить, попри те, що працює більше 30 років, морально важко переживає це.

"Завжди шукаю серед поранених земляків, чомусь спілкування з ними наближає мене до рідного краю. Молодшим лікарям, на мою думку, морально важче, проте приємно здивований їхнім професійним рівнем", — каже лікар.

За словами Аносова, на війні досвід набувається набагато швидше. Молодому хірургу вдалось зашити поранення серця й пацієнт вижив.

"Зовсім молодий, але вочевидь вже справжній військовий хірург".

Андрій сумує за рідними та домом. Спілкується з родиною лише телефоном, коли є зв'язок. Хоче повернутися якнайшвидше, але з перемогою.

Читайте також

"Звернутись до поліції та здати ДНК". Що робити родичам зниклих на війні військових — пояснення

Джерело