Збройні сили на Луганщині відбили чергову атаку росіян та ще більше відтіснили окупантів із нашої землі. Ворог влаштував чималий укріпрайон на Лисичанському нафтопереробному заводі, але наші бійці, попри суттєве укриття заводу, нищать там росіян, йдеться в ТСН. 

Щоб здійснити пуск по загарбниках бійці максимально ювелірно наводяться, десь поряд українська піхота  Командири вираховують останні правки, бо зважати треба не лише на відстань і вагу снаряду, а й на погодні умови та швидкість вітру. На якусь мить всі навкруги ніби затамовують подих, поки навідник налаштовує гармату і далі звучить команда вогонь.

Пілоти квадрокоптерів, які спостерігають за небо цілодобово сповіщають, що військові влучити чітко. “Коли йде розрив у повітрі, вони цього неочікують і максимум можна покосити”, - пояснюють бійці. 

Артилеристи гатили у бік Лисичанського нафтопереробного, де окупанти створили чималий укріпрайон. Звідти працює ворожа артилерія та саме з цього форпосту виходять на штурм групи росіян. “Тут ми вчора підбили БТР 82. А тут, в цьому квадраті був міномет 120 противника”, - розповідають хлопці.

Зараз догорає той самий ворожий міномет, його окупанти поставили просто на прохідній Лисичанського нафтопереробного, розказує командир підрозділу. Хоч як би не прикривався ворог укриттями заводу, навіть там наші бійці його бачить, як на долоні. “Вчора він зміг зробити тільки 20 пострілів. Був виявлений нашою розвідкою. Підтверджений з дронів та був знищений. Передній край противника знаходиться набагато ближче до нас. Ми піджимаємо противника до НПЗ”,- розповідає командир підрозділу ЗСУ Кирило Верес.

Поля Луганщини усіяні сотнями тіл окупантів. Вражає і їхня кількість, і те, що росіяни не забирають убитих. Деякі з цих солдатів після бою, ще були живими, але стікли кров’ю, бо за ними ніхто не прийшов. Наші армійці лиш чули, як вони кличуть своїх у радіостанції, але марно. Знищено було до тисячі росіян, розповідає командир. 

Після того бою, підрозділ Кирила Вереса взяв чимало полонених, і ті розповіли, чому окупанти не рятують своїх. “Браслет позначення, якою хворобою він хворіє. Щоб розуміли, чи можна їм надавати меддопомогу чи не можна. Червоний браслет – це ВІЧ, білий – гепатит. Їм заборонено знімати ці браслети”, - переповідають розповіді полонених військові. 

Дістався українцям в бою і трофейний танк, він хоч і майже новий, але дуже недоглянутий, тож доводиться бійцям його ремонтувати. “Вони там французькі нічники поставили і на тому модифікація радянського танку 70-х років закінчилась. Ми його під носом у росіян просто забрали”, - розповідають бійці.

Читайте також:

Росія розуміє, що це програш у війні: експерт про нові танки для ЗСУ

Коли настане перелам у війні з Росією: озвучено прогноз

Куди зник «Їжачок» та коли повернеться на своє місце в Києві