Відстань до окупантів у межах міста до одного кілометра.
Ділянка фронту навколо Бахмута залишається однією із найважчих. Місто цілодобово бомбардує ворожа артилерія, розстрілють танки та міномети. На півночі, зі сходу та у південних околицях спалахують вуличні, стрілецькі бої, на дуже близьких відстанях. Атаки росіян спільно відбивають військовослужбовці Збройних Сил, Національної Гвардії, бійці батальйонів територіальної оборони та загонів спеціального призначення, йдеться в ТСН.
“Та активність не спадає, майже весь час, постійно іде обстріл. Тяжко так сказати більше-менше – весь час”, – розповідають бійці.
Пересування містом, а надто на його півночі, у східній частині та уздовж південної околиці, то, фактично, рух передовою, тож рухатись потрібно із максимально-можливою швидкістю. Як звучить вуличний бій, стає добре зрозуміло, щойно виїжджаєш із середмістя. “Крайні хати – це вже противник, тут менше ніж кілометр”, – констатують бійці.
Околиці Бахмута, виїзд у напрямку Горлівки – саме тут одна з ділянок, де точаться дуже запеклі, піхотні бої, на мінімальних дистанціях. “Це місце, де противник мав змогу зайти до міста і це перші будівлі, перші вулиці Бахмута, де йдуть контактні бої, намагаються втримати противника”, – кажуть військові.
Від одних хат до інших, поміж суцільної руїни, пройти можна винятково траншеєю, що проходить городами та подвір’ями, колись мирного мікрорайону Бахмута. “Нам зараз треба швидко перейти до хат. Там на висотах теж противник і в цій зоні працює снайпер”, – розповідають бійці.
На цій ділянці оборони міста, стримують ворожу навалу добровольці “Хартії”, одного з батальйонів 127-ї Харківської бригади територіальної оборони. “Ситуація, звісно ж вона важка. Йдуть інтенсивні бої, ворог намагається просуватися, постійно. Робить піхотні штурми малими групами. Постійно давить! Але наші бійці намагаються утримувати позиції, ну – по максимуму”, – твердить боєць добровольчого підрозділу “Хартія”, 127 бригади ТРО “Нік”.
Поміж побитих, але ще придатних для спостереження та оборони, споруд, повсякчас лунають потужні вибухи. Один напівзруйнований будинок у східній частині Бахмута перетворився на одну з багатьох передових фортець оборони міста. “Найбільше працюють зі сторони ворога, це міномети і танк. Працюють Т-90. І, звісно стрілецькі бої, бо там починаються приватні будівлі. Перші будівлі Бахмута і це ось тут ідуть бої. На тому березі он будівля, там теж противник. Це Опитне, яке вже противник зайняв. Московитська піхота, тут не ходить у наступ – шеренгами. Навала малих груп, я би так сказав. Тобто це невеликі турмозі групи, але вони йдуть вдень і вночі. І, я не знаю, майже там, кожні 2-4 години. Мінімум 3-4! Три-чотири хвилі йде!”, – розповідають хлопці.
Аби утримати позиції й не допустити прориву спільної лінії оборони, наші захисники на нулі використовують весь арсенал піхотного озброєння. “Тут більше ближні бої. Хлопці на передовій працюють і з автоматів, і з кулеметів, і з гранатометів”, – розповідають бійці.
З дистанції, українській піхоті по багато разів на добу допомагають мінометники. “Найінтенсивніше ми працювали вночі – чотири рази”, – кажуть вони.
Ніч, зізнаються наші захисники, – то особлива пора, особливо для аеророзвідників з артилеристами. “Всі події вночі відображаються на подіях вдень. Ми вже розуміємо, що буде вдень. Чи будуть штурмові дії, чи переміщення. Все це вже видно по ночі”, – каже боєць добровольчого підрозділу “Хартія”, 127 бригади ТРО “Лего”.
Аби вдень ворожих штурмів було менше, впродовж всієї ночі “Лего” сидить за пультом свого всевидющого коптера. Щойно аеророзвідники помічають рух, або ж скупчення ворожої піхоти, до справи долучаються українські артилеристи-далекобійники.
Направду, спільна нічна робота аеророзвідників “Хартії” з артилеристами Збройних Сил, більше скидається на командну комп’ютерну гру. “Тут їх дуже приємно і легко знищувати! Все, що треба зробити: систему вогню – правильну організацію, зв’язок, управління! І все! Ми розуміємо, що вони лізуть. Вони, можливо знають там трошечки краще бої у місті. Але ми теж вчимося”, – переконує боєць добровольчого підрозділу “Хартія”, 127 бригади ТРО “Тимур”.