На північ від Бахмута нині точиться дуже динамічна війна, важкі ворожі снаряди вибухають навколо позицій українських військових сотнями. Одночасно “вагнерівці” невеликими групами намагаються впритул наблизитись до української лінії оборони. Натомість, наші воїни, зокрема із 71-ої єгерської бригади десантно-штурмових військ, не лише стримують навалу окупантів, а за першої ліпшої нагоди контратакують окупантів, йдеться в ТСН. 

Після багатьох годин поспіль під безперервним, ворожим вогнем, група бійців 71-ої, броньовиком повертається до тилового розташування, але лише на кілька годин, щоб перепочити. У ті ж хвилини на північно-східних околицях Бахмута спалахує новий, черговий бій. “Прийом-прийом! Нас розбирають на запчастини. Я потребу вогневої підтримки”, - звучить в рації.

За таким не можна лише холоднокровно спостерігати, зізнається командир загону, та й керувати боєм з дистанції, каже “Сапсан”, немає великого сенсу. Але пересувний броньований командний пункт мчить у напрямку передової. “Противник виборює висоти, зміцнюється на висотах, звідти диверсійними групами просочується. Протитанковими керованими ракетами завдає удару по наших позиціях. Щодня ми проводимо бої. Вони штурмують, ми відбиваємо. Вони намагаються підійти до Богданівки, село. Оволодіти хочуть залізницею”, - каже командир загону 71 ОЄБр ДШВ ЗСУ “Сапсан”.

Від оборони до контрударів упродовж однієї доби: військові під Бахмутом роблять неможливе

Навколо того залізничного насипу, що йде у самий Бахмут, по багато разів на добу спалахують інтенсивні, піхотні бої на мінімальних дистанціях. “До наших позицій підходить 50-100 метрів, але частіше 50 метрів”, - кажуть бійці. 

У небі ж повсякчас літають ворожі літаки, вони нарізають кола просто над Бахмутом, а трохи на північ, вздовж української лінії оборони, з інтервалом до пів десятка на хвилину, вибухають важкі ворожі снаряди. На цій ділянці українські воїни тепер намагаються не дати ворогу зімкнути кліщата навколо Бахмута. “Ми намагаємось штурмувати, і нас штурмують більше”, - кажуть бійці. 

Найчастіше ворог йде на штурм темною порою, виходять невеликими групами, скорочують відстань до мінімуму і … копають. “От так він падає і одразу починає вкопуватись. Одразу на місці. Ну, ми тоді артилерією відпрацьовуємо”, - розповідає військовослужбовець 71 ОЄБр ДШВ ЗСУ “Зевс”.

60-міліметровими мінами, бійці загону “Сапсан” зупиняють ворожу піхоту і ними ж підтримують побратимів, що йдуть на штурм.

Воїни 71-ої єгерської, кажуть, на передовій в районі Бахмута від оборони до локального контрудару, у буквальному розумінні, один крок. “Різні завдання бувають. Буває занять позиці. Буває утримати позицію. Буває відбити позицію. Буває штурмувати. Все є”, - запевняє військовослужбовець 71 ОЄБр ДШВ ЗСУ “Харків”.

Вже за кілька годин після цього інтерв’ю групі “Харкова” довелося робити, напевно - найскладніш. За підтримки побратимів з аеророзвідки єгері 71-ої пішли на штурм ворожих позицій північніше Бахмута. Там був тривалий бій на мінімальних дистанціях, інколи, до пів десятка метрів. Автоматні черги змінювались перекиданням гранатами.

“Харків” у тім бою дістав поранень, та єгері-десантники завдання виконали. Ще вчора - ворожі позиції, перейшли під контроль українських військових.

Читайте також:

Отримав повістку – не прийшов до військкомату: коли це правомірно та як довести поважну причину

Страждала через нестерпний біль: як жителька Вінниччини 14 років прожила зі шпателем у тілі

Джерело