Батальйон добровольців у Кропивницькому, основу якого склали ветерани перших років російсько-української війни, був створений 1 березня 2022 року, в кінці березня сформований. "Ми рвонули на війну – люди у віці, з пораненнями, ветерани, з думкою, що поки ми утримуватимемо лінію фронту, сформують боєздатні нові підрозділи", – говорить військовий Сергій Кваша. Він розповів про перші бої, бюрократію в армії, ставлення до "диванних експертів" та післявоєнні плани.
Сергій Кваша – чинний командир роти. Нині проходить реабілітацію в госпіталі після контузії спинного мозку. До 2011 року служив у військах спеціального призначення. В армію повернувся з початком російсько-української війни у 2014 році. Через рік звільнився, очолив Державну філію сертифікації сільськогосподарської продукції.
Кінець лютого 2022 року
Батальйон добровольців скликав його командир: "Він телефонував тим, з ким воював після 14 року, — розповідає Сергій. – Я хотів саме з ним воювати, тому без роздумів погодився, очолив першу роту. Всіх питали, хто до нас приходив, чи мають бажання, тому це справжній загін добровольців".
Будь-який командир хоче бачити у себе в підрозділі мотивованих бійців – коли мова йде про життя і смерть людини, народу, краще бути впевненим у побратимі, говорить ротний: "Це сім'я має бути. Зібрались ті, хто знають, як окопи риються правильно, поводитись зі зброєю, і ми показували це тим, у кого менше бойового досвіду. Авторитет керівника підрозділу завойовується турботою про особовий склад: якщо в бійця щось не виходить – чистити зброю, попасти в мішень – ставати поряд і відпрацьовувати, поки не вийде все добре. Тоді й вони тобі у бою допоможуть і підуть за тобою".
Сергій говорить, не кожен може психологічно бути на війні. Наприклад, артилерійський обстріл: "Коли снаряд подає в окоп, а твій товариш гине – це треба витримати. Іноді треба, щоб людина відійшла в тил, і служила там. А є такі – хоч мене на позиції оного залиште — буду захищатись".
За словами Сергія, розуміли, що батальйон не повернеться у повному складі назад.
На лінії фронту
Підрозділ попав під вогонь зразу. Найважче було під Тошківкою Луганської області. Були поранені та загиблі. Щоб винести з поля бою одного, треба шестеро людей – на позиції, де стояли 40 бійців, залишились п’ять. Вони тримали кілометр лінії оборони: "Переглянулись… Будемо стояти. Треба було дати розуміння противнику, що у нас оборона є – вони ж бачать позиції дронами, тепловізорами. Вранці повернулись хлопці. Поперев'язувались, тяжкопоранені були евакуйовані, їм на заміну прийшли інші".
На передовій день і ніч, дати, назви днів – все відносно: "Бувало, ми виходили "на нуль" на п’ять днів, а стояли, наприклад, сім. Це дуже важко. Думаєш: про нас не забули? Щось сталось? Ми чогось не знаємо?".
Бюрократія в армії
Вона є. Командирам підрозділів надокучає оформлення паперів. Фіксація особового складу та зброї безумовно важлива, говорить ротний, але правила оформлення не завжди відповідають реаліям. "Наприклад, боєць повинен отримати боєприпаси та розписатись за них, навіть коли йде бій. По перше де той бланк брати, в окопі не стоїть принтер. Трішки порушували – оформлювали "заднім числом". Перед цим розшифровуєш у блокноті свої записи – кому це що я дав? Шукаєш бійця, щоб він розписався – це відволікає дуже сильно. Але це все важливо, звичайно – розуміти де є зброя і хто за нею закріплений, хто її береже, де знаходяться люди, хто відповідає за накази йти вперед, відходити".
Нас давно готували до поразки у цій віні
У 2011 році команда Сил спеціального призначення, до складу якої входив Сергій Кваша, показувала високі результати на міжнародних змаганнях. "Нам вручили призи, а на наступний день — розпорядження про розформування. Ми не розуміли цього. Такі військові частини розформовують у двох випадах: якщо система космічної розвідки, технічної розвідки це дозволяє, але в Україні цього не було, або коли країну завоювали. Два міністри оборони були з Росії. На Донбасі не було військових частин, їх скорочували, там лишалась лише прикордонні війська".
Військовим до 2014 року говорили, що скорочують ЗСУ, щоб зменшувати навантаження на економіку, мовляв, нам нічого не загрожує, у нас немає ворогів, а у випадку чого нас захистять Росія, Європа, Америка: "А потім ми дізнались, що Будапештський меморандум – це й не закон, це лише "бачення питання", — говорить Сергій.
Читайте також: Що таке Будапештський меморандум і чи може він захистити УкраїнуХоча, якби суспільство було б проукраїнське, у російських політиків не було б спокуси забрати ці землі, додає Сергій Кваша: "Вони "схопились" за проросійських людей, проросійські партії. За їх віру у братство".
Звільнення Херсонської області
Після боїв на сході України підрозділ Сергія звільняв Херсонщину: "Ми були в моноліті усіх сил. До наступу була серйозна підготовка: карти, відпрацювання з силами забезпечення, розвідкою, ССО – це все дало нам впевненість. Комбати, керівники штабів – не знаю, чи вони сплять взагалі".
Під час зачистки одного з сіл Сергій потрапив під обстріл танка: "Дали команду, що село вільне. Прийшов танк, почав обстрілювати, мій кулеметник "замовк", тяжкопоранений. Його забрали розвідники, вижив. Один загиблий. Мені в бік попало. Я далі воював, але почали підкошуватись ноги, не міг сам сісти. Прийшов наказ комбата мене вивозити. Контузія спинного мозку".
Про "диванних експертів"
"Я тут нині на реабілітації, — говорить Сергій. – Особовий склад там. Мені здається, все треба робити по іншому. Але ж вони там на місці, їм видніше".
Військовий вважає, люди, які слідкують за діями ЗСУ, бачать шляхи просування армії. Але на рішення впливають оцінка власних сил, сил противника, наявність вогневої підтримки, дані розвідки, або їх відсутність. "Одного разу мали інформацію, що противника попереду немає, пішли вперед, а він є, відступили. Противник у нас розумний, навіть якщо вони щойно мобілізовані, ними керують фахові люди. І бувають грамотні штурми. Ми даємо відсіч, ми в обороні, але грамотно вони і йдуть. Взяти Бахмут – вони розуміють, що з такими навалами, ми витрачаємо боєприпаси. Їх розрахунок – йти великою масою, і сподіватися, що ми це бачимо, й відійдемо. Але ж у нас інший менталітет. Ми стоїмо до останнього".
Волонтери
Волонтери, як комбати — вони ніколи не сплять, говорить Сергій. "Може люди, які допомагають волонтерам, менше допомагають, але ми не відчуваємо цього. Всі солдати вклоняються до землі їм та їх сім'ям. Завдяки їх роботі у 14-15 роки ми вистояли. Тоді тільки танки нам не поставляли. Постійно ростуть. Якщо раніше це були здебільшого від них якісь добреники, то нині це недешева військова техніка".
Про що розмовляють в окопах
В окопах під час тиші бійці розробляють плани "на після війни", розмовляють про жінок, дітей, про господарство, розповідає Сергій: "Ще анекдоти, згадуємо бої, аналізуємо помилки, згадуємо побратимів, вірші читали, пісні співали. Мишей в полях багато. Вони влаштовують прямо циркові вистави – лазять по мотузках, б’ються".
Перемога
Перемога прийде так, як і початок війни – для когось несподівано, для когось – передбачувано, вважає Сергій: "Попереду багато втрат і тяжких новин. Але перемога прийде".
Після війни Сергій хоче повернутись до роботи на підприємство з сертифікації сільськогосподарської продукції та добудувати будинок.
Сподівається, скоро його реабілітація завершиться, і він повернеться до свого підрозділу, бо штурмові батальйони, які мають "підживити" сили ЗСУ, нині формуються. "Я не думаю, що це запізна реакція, бо раніше поповнювали підрозділи, які мали втрати. Тож бійці, які давно чекають ротації, хочуть побачити свої сім'ї, все ще на передовій".
Читайте також На Кіровоградщині тестували безпілотні летальні апарати українських виробників. Мета – замінити китайські дрони вітчизняними розробками з українським програмним забезпеченням Кропивничанин Станіслав Пустовойт протягом двох десятиліть викладав географію в одній з міських шкіл. Нині, сказав, знання предмета допомагає коригувати мінометний вогонь. В День українського добровольця, який відзначають 14 березня, боєць розповів Суспільному, чому пішов на фронт і що нині підтримує його бойовий дух. Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області за цим посиланням Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм , Інстаграм та Ютуб Джерело
