Найближчим часом парламент розгляне скандальний законопроєкт № 9627. Якщо його приймуть, мешканців територіальних громад можуть позбавити права визначати розвиток частини своєї території. Найбільше це вплине на землі сільськогосподарського та оздоровчого призначення, де можна буде розміщувати об’єкти промисловості та енергетики за спрощеною процедурою.
Схожий проєкт уже лобіював на рівні парламенту заступник голови Офісу президента ексрегіонал Ростислав Шурма. Той самий Шурма, чий брат має сонячні станції на тимчасово окупованих територіях і отримував із українського бюджету компенсацію за «зелений тариф». Тепер Верховна Рада розглядатиме клоновану ідею законопроєкту, який підтримував Шурма і який зрештою провалився в сесійній залі.
Нову ініціативу подали представники фракції «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, Мар’яна Безугла, голова профільного аграрного комітету Олександр Гайду, представник «Голосу» Ярослав Рущинин та низка інших нардепів.
На думку експертів, звуження прав громад, яке пропонують законотворці, порушує Конституцію. У висновку Головного науково-експертного управління парламенту йдеться про підвищення корупційних ризиків у земельній сфері, адже проєкт не визначає підстав для зміни цільового призначення земельних ділянок. Більше того, такі зміни пропонують ввести не лише на час війни – вони діятимуть іще п’ять років після завершення дії воєнного стану.
Втім, насправді проблема ще глибша. Цей проєкт може порушити євроінтеграційні зобов’язання України, бо не враховує екологічні ризики. Рух «Чесно» проаналізував законодавчу ініціативу.
Ще на початку року у матеріалі «Чесно» «Відбудова з конфіскацією. Депутати готують вилучення землі у міст та людей» мова йшла про два законопроєкти (№ 8225 та № 8178-1). Після цієї публікації представників руху запросили до Офісу президента на зустріч із заступником Єрмака – ексрегіоналом Ростиславом Шурмою.
Чиновник переконував, що це дуже важливі ініціативи і на них знайдуться голоси у сесійній залі. Одна з них дійсно потрапила на розгляд парламенту. Але законопроєкт № 8178-1 провалився. За нього дали лише 187 голосів.
Голоси дала переважно «Слуга народу». До неї традиційно доєдналися представники екс-ОПЗЖ, які допомагають протягнути питання у сесійній залі, коли частина «слуг народу» не готові голосувати за скандальні ініціативи. Але ситуацію намагалися врятувати не лише голосами ОПЗЖ.
Примітно, що з-поміж представників опозиції законопроєкт підтримав лише народний депутат від «Голосу» Володимир Цабаль. Він не вперше голосує чи працює як законотворець таким чином, що його дії можуть бути вигідні Банковій.
Так, коли парламент підтримав популістичну правку Разумкова, яка за відсутності коштів у бюджеті мала б гарантувати збільшення фінансування військових, Цабаль подав постанову, яка заблокувала подачу законодавчої ініціативи в Офіс президента.
А це врятувало Володимира Зеленського від непопулярного кроку – ветування. Якщо ж говорити про розгляд правки щодо декларування працівників Офісу президента, фракція «Голосу» підтримала цю норму, а от Цабаль був «відсутній». Але зі співставлення голосувань до і після видно, що він таки був у залі. Це типова поведінка «ухилянта» – витягнути картку зі слоту. Представниця «Голосу» Олександра Устінова заявила, що її картка не спрацювала.
Втім, перша невдала спроба провести проєкт, за який так вболівав Шурма, нікого не зупинила. Одразу після проваленого голосування було ще дві спроби. Друга – голосування про направлення проєкту на повторне перше читання – також була провалена. Фінальна спроба зберегти ініціативу остаточно її «поховала». Так, за повернення на доопрацювання тексту законопроєкту проголосував лише 201 депутат, тим самим назавжди залишивши цю ініціативу у статусі «Відхилено та знято з розгляду».
Що стосується другого проєкту – № 8225, то, коли провалився перший, його вирішили не виносити до зали. Згодом, коли увага громадськості до теми зменшилась, була ще одна спроба, але його відмовились виносити до сесійної зали.
Примітно, що сам Шурма зараз намагається «відбілитися» після розслідування Bihus.Info. Журналісти виявили, що сонячні станції його брата розташовані на тимчасово окупованій території та отримують компенсацію по «зеленому тарифу».
Якщо у розслідуванні Bihus.Info прізвище Шурма згадувалося в негативному контексті, то тепер іде реклама заходів, де Шурма і «енергія» позиціонуються у позитивному ключі. А тим часом у парламенті готують до розгляду проєкт, за аналог якого заступник Єрмака дуже сильно вболівав і який, зокрема, стосується об’єктів промисловості та, як не дивно, енергетики.
Аби новий проєкт не одразу асоціювався з тим, який провально лобіював Шурма, автори докорінно змінили назву. Тепер ініціатива, що передбачає спрощення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок, має дуже голосну та узагальнену назву «про внесення змін… для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України».
Головний автор законопроєкту Дмитро Кисилевський каже:
«Цей проєкт схожий на той, що ви згадали (проєкт, який підтримував Шурма – ред.). Мета у тому, щоб скоротити строк зміни цільового призначення землі з 1–3 років до 1,5 місяця. Але спосіб, у який це пропонується зробити, інший. Той законопроєкт мав на меті вирішити схоже питання, але в більш широкому застосуванні. Там було і житло, і землі наукових установ, та багато інших речей, які не стосуються мого предмету в комітеті – промисловості. Для відбудови важливо запровадити зміни, які допоможуть її відновлювати. Тому я взявся викласти зміни в такій редакції, щоб вона була прийнятна».
Заявлена мета проєкту також містить багато формулювань, які не відображають реальний зміст тексту.
