Миколу Прядка разом з трьома сестрами та матір’ю вивезли у 44-му до Німеччини. Жила родина тоді в селі Олександрівка Миколаївського району. "Рано-вранці через село проходила колона мирних жителів, яких виганяли поліцаї та конвой. Нас так само підняли і вигнали, в чому були. Коли виходили з села, нас було близько п’ятдесяти людей. Всі з дітьми. Жодного дорослого чоловіка в цій колоні не було", – розповів Микола Прядко. Пригнали людей у Миколаїв, потім в Одесу. Там сформували ешелон та відправили до Німеччини. Люди потрапили на підприємство "Меліта", про що свідчать документи, які зберігає Микола Прядко. Там старшу сестру та матір Миколи залишили працювати на виробництві, а його та двох сестер відправили до місцевого дитячого будинку. У дитячому будинку годували тричі на день, – пригадує 81-річний пан Микола. До того, як вони туди потрапили, коли ще були з матір’ю на виробництві, то їжу давали раз на добу. Більше року Микола із сестрами перебував у різних дитячих будинках, потім у фільтраційних таборах. Після визволення чоловіка з сім’єю відправили назад в Україну. Микола Прядко, якого в чотирирічному віці вивезли в Німеччину, поспілкувався з журналістами Суспільного. Подробиці в репортажі Автор – Олександр Гордієнко, оператор – Сергій Куропятник. Єдина згадка про примусовий вивіз людей до Німеччини в місті – це меморіальна табличка на будівлі колишнього спиртзаводу, де йдеться про 25 512 вивезених уродженців Миколаївщини. За словами краєзнавця Валерія Чернявського, ця цифра не коректна. "Реальна кількість містян, які були депортовані, містян, уродженців Миколаївської області, вона склала близько 46 тисяч", – розповів Валерій Чернявський. Читайте також: "У Миколаєві вшанували жертв нацистського концтабору "Шталаг-364" За словами Микола Прядка, який є головою обласної організації жертв-бранців нацизму, станом на квітень 2021 року, в області проживає 252 людини, які були бранцями трудових, концентраційних таборів та таборів для військово-полонених. Читайте нас у Telegram: новини Миколаївщини