На початку 2021 року NASA та низка екологічних організацій і наукових установ повідомили, що 2020 рік став найспекотнішим в історії метеоспостережень, а останні 20 років демонструють стійку тенденцію до зростання середньорічної температури. Генсек ООН повідомив, що 2020 рік став "черговим безпрецедентним періодом екстремальних погодних та кліматичних катастроф". Як доказ того він зазначив, що концентрація вуглекислого газу піднялася до рівня, що на 148% вищий від доіндустріального і додав: "Ми на краю прірви". Суспільне розбиралося, чим можуть обернутися кліматичні зміни зокрема для України. "Порочне коло" За оцінкою вчених Університету Рутгерса в Нью-Брансвіку (США), температура планети піднялася до найвищої позначки за останні 12 тисяч років. Серед негативних наслідків глобального зростання температури дослідники виділяють: збільшення кількості стихійних природних лих; дефіцит прісної води; підвищення рівня вимушеної міграції ; збільшення частоти певних захворювань у людей. А зростання рівня океану, зумовлене глобальним потеплінням, може призвести до зникнення цілих країн. Доцент кафедри екологічної географії Лондонської школи економіки Томас Сміт вважає, що глобальне потепління здатне сформувати "порочне коло" – посушливий клімат провокуватиме масштабні лісові пожежі, які своєю чергою призводитимуть до вивільнення в атмосферу великої кількості вуглецю та підсилюватимуть кліматичні зміни. Також, за оцінкою дослідників, зростання температури призводитиме до виходу в атмосферу значної кількості метану, що є одним із парникових газів. У 2020 році екологічні організації повідомляли про падіння рівня атмосферних викидів, обумовлене скороченням промислового виробництва у світі на тлі карантинних обмежень. На перший погляд, це – позитивна звістка. Однак у 2021 році співробітники Національного центру атмосферних досліджень США заявили, що зменшення кількості викидів деяких аерозолів, які блокували сонячне випромінення, призвело до короткострокового підвищення температури поверхні планети. Організація Об’єднаних Націй також вважає, що скорочення світової економіки під час пандемії COVID-19 не покращило клімат на планеті. Головною причиною змін клімату, на думку вчених, є діяльність людини. Їм опонують інші науковці, які переконані, що періодичні кліматичні зміни є природним процесом та нагадують, що періоди похолодання на планеті неодноразово змінювалися потеплінням навіть. Проте більшість дослідників визнає факт антропогенного впливу на світовий клімат. Переважно дискусії ведуть навколо того, наскільки цей вплив глобальний. Читайте також: Через парникові гази стратосфера потоншується — дослідження Останніми роками в Україні стало відчутно тепліше Метеоспостереження в Україні ведуться з 1881 року. Дані науковців підтверджують, що останніми роками в країні стало відчутно тепліше. Як зазначає Міністерство природи та захисту довкілля, за останні 30 років зростання середньорічної температури становило 1,2 градуса Цельсія. При цьому впродовж наступних 30 років середня річна температура в Україні може підвищитися ще на 1-1,5 градуси. За даними Центральної геофізичної лабораторії імені Бориса Срезневського, у 2019 році усі 12 місяців виявились теплішими за норму, чого раніше не фіксувалося. Того ж року вперше в історії спостережень у грудні у столиці була зафіксована температура більше 15 градусів тепла. Співробітники обсерваторії і протягом 2020-2021 років також зареєстрували низку температурних рекордів. "Весна настає пізніше" За словами екологині Людмили Циганок, кліматичні зміни в Україні стали помітнішими протягом останніх 10 років. При цьому міняються й межі пір року – весна настає пізніше та має низьку середньодобову температуру, осінь також запізнюється, а протягом першого місяця зими снігу зазвичай немає. Факти на користь кліматичних змін наводять й українці, що перебувають на іншому боці планети – на антарктичній науковій станції "Академік Вернадський", розташованій на острові Галіндез. Як розповів Суспільному директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий, останніми роками тут оселилися пінгвіни дженту. Ще кілька років тому цей вид населяв зовсім інші антарктичні регіони. Але внаслідок глобального потепління популяція змінила свій ареал та витіснила холодолюбні види на території, де ще зберігся арктичний мороз. Також на початку 2021 року співробітники станції повідомили, що від льодовика Woozle Hill відколовся край криги заввишки 20 метрів та завширшки 5 метрів. Подій такого масштабу поблизу станції раніше не фіксували. "В ідеалі існує баланс – коли Земля скільки отримує, стільки й віддає. У такому випадку нічого не змінюється" Як розповіла Суспільному метеорологиня та кліматологиня, співробітниця Інституту відновлювальної енергетики Катерина Петренко, клімат планети залежить від співвідношення кількості енергії, яку Земля отримує від Сонця та випромінює у космічний простір. "В ідеалі існує баланс – коли Земля скільки отримує, стільки й віддає. У такому випадку нічого не змінюється. Завдяки тому, що у нас постійно зростає кількість парникових газів, різноманітних забруднювачів – двоокису і моноокису вуглецю, оксидів сірки, – утворюється так званий парниковий ефект. Він призводить до того, що Земля витрачає енергії менше, ніж отримує, тому що частина цієї енергії відбивається назад. Коли утворюється надлишок цієї енергії, всі ті самі процеси, які спостерігались протягом усього часу існування планети, відбуваються з більшою амплітудою. Якщо це був циклон, який має надлишок енергії, він перетворюється на великий циклон, що спричинює урагани, тайфуни, торнадо. Так само це підвищення "енергетичного запасу" призводить до катастрофічних явищ", – пояснила вона. За словами експертки, сучасна наука розглядає кілька теорій, що пояснюють природу кліматичних змін. Глобальні зміни клімату для кожного регіону планети відбуваються по-різному. В контексті Європи одним із найважливіших кліматотворних факторів є Гольфстрім. "Інший аспект полягає в тому, що в нас відбувається клімату всієї Східної Європи, і вже багато вчених б’ють на сполох, пов’язуючи це з Гольфстрімом. Прискорене танення льодовиків Арктики і Гренландії призводить до того, що течія Гольфстрім, природа якої ще до кінця насправді не з’ясована, розвертається раніше, тобто теплі повітряні маси все менше просуваються на північ. А вся волога, яка надходить до Європи, і до нас зокрема – це волога з Гольфстріму", – зауважила Петренко. Науковиця пояснила, що над холодною течією не формуються повітряні маси з опадами. "Відповідно, чим більше проблем з Гольфстрімом – тим сухіше у нас, тим менше доходить вологи", – зазначила вона. Такі кліматичні зміни проявлятимуться не лише у підвищеній сухості, але й у збільшенні контрасту добових і сезонних температур. "У школі ми всі малювали контурні карти України – степи, лісостепи і так далі. Якщо зараз подивитись на карту, степ вже проходить значно північніше. Раніше межа між лісом і лісостепом проходила по Києву, а зараз вона далеко на півночі", – зауважила Петренко. Відповідно до сценарію, який пов’язує кліматичні зміни з Гольфстрімом, аридизація клімату спостерігатиметься й далеко за межами України, зазначила науковиця. "Відповідно, чим далі на схід, тим ситуація буде гіршою. Це дійде й до Волги, до Уралу. Чим далі від океану, тим більш континентальним ставатиме клімат. Це стосується й кліматичних поясів – якщо раніше субтропіками у нас вважався лише Південний берег Криму, то тепер їх можна поширювати й значно північніше", – підсумувала вона. Які наслідки Як зазначає Міністерство природи та захисту довкілля, кліматичні зміни відчуваються вже сьогодні та посилюватимуться у майбутньому. Їхнім наслідком стане зростання кількості зливових дощів, граду та повеней підсилення вітрів, посух, випадків затоплення прибережних територій, які призводитимуть до значних економічних втрат в Україні та в усьому світі. До середини XXI сторіччя ймовірні значні втрати для сільського, лісового та водного господарств, енергетики та інших секторів економіки внаслідок зміни термічного режиму, просторового та сезонного розподілу атмосферних опадів, небезпечних погодних явищ. Якщо немає вологи і немає чому згладжувати контрасти, то відбувається спустелення. За словами Петренко, кліматичні зміни зачеплять майже всі сфери життя, у тому числі сільське господарство, водні ресурси, промисловість та енергетичний сектор. "В плані економіки нам слід очікувати аридизації – тобто зменшення кількості опадів. А волога – це свого роду "акумулятор", вона згладжує температурні контрасти. Якщо немає вологи і немає чому згладжувати контрасти, то відбувається спустелення", – пояснила вона. Одним із наслідків кліматичних змін стане дефіцит води та падіння її якості. Зокрема, за оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, 70% сільськогосподарських угідь України за кілька років будуть потребувати додаткового поливу, що на 30% більше, ніж зараз. Це може призвести до падіння врожаю зернових на 40-60%. Читайте також: Зміни клімату в Україні фіксують протягом останнього десятиліття – еколог Іншим ефектом, спричиненим глобальним потеплінням, стане зростання температури поверхневих вод, які використовують в охолодженні для АЕС, ТЕС і ТЕЦ. Це вплине на потужність станцій та може призвести до зупинок та збоїв в енергетичній системі. Також внаслідок підняття рівня моря під загрозою затоплення опиниться низка українських населених пунктів. Повне затоплення загрожує Затоці та Лазурному, часткове – Одесі, Херсону, Маріуполю та Бердянську. Катерина Петренко зазначила, що, аридизація, спустелення та зміна природних зон України призводитимуть й до серйозної трансформації рослинного та тваринного світу. "Ми живемо в умовах, коли змінюється просто все. У центральній смузі також буде сухіше, не ростимуть ті рослини, які зазвичай росли, надалі мілітим