Україна підписала Стамбульську конвенцію ще в листопаді 2011 року. Це — пакет законів, який країна може інтегрувати у свій Кримінальний кодекс, аби ефективно протидіяти домашньому насильству. Але за 12 років Верховна рада так і не ратифікувала цей документ, тобто українські прагнення знизити рівень домашнього насильства не знайшли правового підтвердження. Увесь цей час правозахисні організації намагаються привернути увагу влади до цього питання, організовують акції та навіть зібрали 25 тисяч підписів під петицією про ратифікацію Конвенції, після чого Володимир Зеленський пообіцяв внести проєкт відповідного закону на розгляд до парламенту, але досі не зробив цього. Суспільне розбиралося хто протистоїть ратифікації Стамбульської конвенції та чому в Україні зростає рівень домашнього насильства.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у 2021 році до поліції про домашнє насильство заявили на 56% більше українців, ніж у 2020-му. Протягом минулого року було зареєстровано 326 тисяч звернень у поліцію щодо домашнього насильства, у 2020 році — 209 тисяч. Експерти переконані, що значною мірою ситуацію покращила б ратифікація Стамбульської конвенції, яка, зокрема, встановлює кримінальну відповідальність та забороняє такі види насильства:
Домашнє насильство (фізичне, сексуальне, психологічне); Переслідування (сталкінг); Примусовий шлюб; Зґвалтування; Сексуальні домагання;Ще один вид насильства — так зване економічне насильство — теж підпадає під статті Конвенції. 63-річна Валентина Банковська два роки тому втратила чоловіка. Тоді, останні кілька місяців доглядала його одна поки він тяжко хворів. А до того, пригадує і подорожували разом і займались будівлею будинку. Тепер після смерті жінка переживає економічне насильство від пасинка. Найбільше часу проводить саме в суді, бо він намагається відібрати будинок, який їй залишив у спадок чоловік.
Читайте також: "Це стосується не лише жінок". Експерти розповіли про домашнє насильство в Україні“У день кремації він (пасинок — ред.) дізнався, що є на мене заповіт, чоловік залишив будинок і фактично він вигнав мене на вулицю, з погрозами, з усім, мені довелось викликати поліцію, я от як була в чому, так і поліція мене відтиснула, бо він кидався, це був жах”, — пригадує жінка.
Після цього дня в будинок жінка не могла потрапити, навіть з поліцією через змінені замки. Згодом, Верховний Суд постановив, що пасинок не може наближатися до неї ближче на 100 метрів щонайменше до лютого. Коли жінка таки зайшла в помешкання, більшості речей там уже не було, як і відкладених грошей. Увесь цей час Валентина жила в дітей, в знайомих, а також в притулку. Там їй надавали психологічну і юридичну допомогу. Свою ситуацію в родині жінка сама називає "нестандартною": "Як правило (за допомогою - ред.) звертаються мамочки з дітьми, десь там сімейне насилля, сексуальне насилля, а коли бачиш що є проблема набагато ширша, адже є і люди похилого віку, різні сімейні ситуації, ну всяке… і в мене така також досить нестандартна ситуація, тому що в мене йде насилля з боку мого пасинка і захистити мене немає кому".
Читайте також: Уряд підготував застереження, які мають спростити ратифікацію Стамбульської конвенціїЗ пасинком нині жінка не спілкується і не планує, боїться, бо пригадує, що в нього в минулому є й кілька кримінальних справ. Через суд планує продовжувати заборону на наближення до неї та будинку. Валентина каже, вона — за ратифікацію Стамбульської конвенції, адже в документі йдеться не тільки про сексуальне насилля, а й про економічне. Каже, як би Україна її затвердила, почувала б себе більш захищеною. До речі, в документі зазначається, ці подібні справи не можуть бути приватними, а навпаки потрібно виносити вироки, робити їх публічними.
Те, що Україна досі не ратифікувала конвенцію, директорка правозахисної організації Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук пов'язує з тим, що на це немає політичної волі.
"Конвенція дуже чітко покаже всі порожні місця де держава не допрацьовує. Її прийняття означає що потрібно буде виділити гроші на достатню кількість шелтерів, треба буде виділити гроші на навчання поліцейських і соціальних служб, треба буде організувати допомоги постраждалим від насильства не лише що жінка з дитиною може перебути там два тижні в якомусь місце і потім вона вимушена повернутися до кривдника, бо їй просто нікуди йти, а організувати так систему, щоб і кривдник міг отримати належну допомогу у своєму стані”, — пояснює експертка.
Вона додає, Конвенція — це така "інструкція для держави на всіх рівнях" і попри позитивну тенденцію, що жінки почали більше розповідати про випадки насильства, а у світі з’являються різні правозахисні рухи, цього недостатньо.
“Є політики держави, які залишаються досить консервативними, ці теми досі не популярні. Значно легше маніпулювати суспільною точкою зору говорячи якісь звичайні які політики в тій чи інші державі говорять і звісно права жінок це щось нове і далеко не кожен політик, або політикиня готові приносити щось нове. В першу чергу питання не ратифікації, зокрема Україною — це не бажання, відсутність політичної волі в тому щоб певні так звані "новітні" теми вводити в суспільну дискусію і ставити знак питання про те, а чи достатньо держава робить на цьому рівні. Вочевидь, що не достатньо", — наголошує правозахисниця.
Хто протиПроти ратифікації Конвенції виступає Всеукраїнська Рада церков (ВРЦ). Чи не щоразу, як це питання з’являється в медійному просторі, вони публікують відповідні заяви, про те що не підтримують таке рішення. Митрофорний протоієрей УГКЦ Олекса Петрів пояснив нам, окрім місії запобігання насильству, "є небезпечні рішення ідеологічного характеру на що ми, як віруючи люди, не можемо погодитися".
Читайте також: " Право на життя без насилля. Що таке Стамбульська конвенція "“Така ідеологія — яка називається гендерна ідеологія, у своїй суті несе загрозу, як національній самобутності, традиції, культури, також і самому укладу традиційному, який з рештою самим богом створений і даний людям, тому ми не можемо погодитись на те, щоб такий документ був ратифікований, і оці ідеологічні засади власне були імплементовані у наше правове поле і щоб наше суспільне буття підпорядковувалось ось цим принципам”, — переконаний протоієрей.
Отець Олекса Петрів додає, ВРЦ підтримує усе, що робить влада для боротьби з насильством, "ми завжди підтримували і підтримуємо все що є без введення гендерної ідеології". Утім, каже, якщо цей документ таки ратифікують — будуть звертатися із запереченнями до народних депутатів.
Натомість віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина розповіла Суспільному, що в уряді провели консультації і з релігійними організаціями, і з експертами. Застереження усіх сторін врахували і незабаром дадуть роз'яснення, зокрема, щодо слова гендер в документі.
“Ми підготували проєкт заяви, яка буде роз’яснювати те як ми бачимо і розуміємо конвенцію. Зокрема що вона взагалі не стосується питань гендерної ідентифікації, гендерних стереотипів, будь-яких положень які стосуються сімейних устоїв закріплених в Конституції, тому ми таке застереження сформували”, — каже урядовиця.
Цей проєкт заяви віддадуть Володимиру Зеленському, аби той міг подати законопроєкт про ратифікацію Стамбульської конвенції у парламент найближчим часом.
Що відомо
У липні 2021 року Верховна рада ухвалила закон, який посилює відповідальність за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Кабінет міністрів 9 грудня 2021 року презентував сайт гарячої лінії з протидії домашньому насильству. Там потерпілі можуть подати заяву онлайн, зокрема анонімно, а також відстежити стан розгляду їхніх попередніх звернень. Правозахисна організація Amnesty International Україна розробила "товари-стереотипи" для чоловіків на соціальній платформі "Все не для дому". Кампанія покликана боротися зі стереотипами про чоловіків та насиллям. Українське представництво Міжнародного громадського руху проти насильства "Біла стрічка" запустило мобільний застосунок WhiteRibbonUA для допомоги жінкам та дітям, які постраждали від домашнього насилля.Підписуйтесь на розсилку Суспільного – головні новини та тексти тижня в одному листі.
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
Джерело
