Медичні автомобілі біля лінії фронту несуться на всіх парах. Допомоги тут потребують і військові, і цивільні. Волонтери, які займаються евакуацією насамперед поранених, щодня ризикують власним життям, щоб врятувати інших.

Про те, як у місті Лисичанську, яке потерпає від постійних обстрілів, працюють волонтерські карети швидкої допомоги йдеться у сюжеті ТСН.

Волонтер Олександр Коваленко не вважає себе надзвичайно сміливим. Каже, що сміливі — це ті, хто сидить в окопах. 

Він будівельник за фахом, 15 років жив за кордоном. Приїхав до України у справах, а через кілька днів почався повномасштабний наступ Росії. У військоматі Олександра “забракували», тому він почав евакуювати поранених.

Він каже, що вже дуже скучив за родиною, однак до кінця війни вирішив залишитись в Україні. І вже звик до свого нового польового життя.

Про те, що ми наближаємося до Лисичанська, помітно за кількістю прильотів. Постійно навколо нас - стовпи диму і пилу. Автомобіль “швидкої” буквально влітає в місто. Розбомблені будинки, обгоріли автомобілі, дроти звисають, наче ліани. 

Посеред дороги зустрічаємо пані Варвару. Вона не поранена, однак благає забрати її. Каже, що дуже боїться, залишилася сама і без нічого. 64-річна Варвара Лапата від початку повномасштабного вторгнення жила у бомбосховищі. Всі її речі — те, що на ній одягнуто. 

У приватному секторі “швидка” забирає ще одного чоловіка. За кілька годин до приїзду волонтерів біля його будинку вибухнув снаряд. “Просто напроти дому, метрів за вісім. Сусідку убило”, - розповідає поранений Анатолій Фролов. 

Тутешні мешканці розповідають, що жити в Лисичанську вже неможливо.

Засновник волонтерської організації В’ячеслав Запорожець розповідає, що щодня із зони бойових дій евакуюють 20-30 осіб. Загалом вивезли уже близько двох тисяч. "Зараз у нас 20 швидких, 40 водіїв, десять осіб медперсоналу”, - додає він.

Перевезенням важких поранених займається окрема бригада, яка працює однією командою практично цілодобово. Тут знають ціну кожної секунди, адже чим раніше виїдуть, тим швидше доставлять потерпілого до лікарні і буде більше шансів врятувати його життя. 

"Моє головне завдання — довезти людину живою, постаратися стабілізувати її в дорозі”, - розповідає волонтер-анестезіолог Микита Єфремов.

Водій Олександр Романов додає, що коли виникає загроза для життя пораненого, то доводиться розганяти автівку до 150-160 км/год, щоб доставити в госпіталь. 

Одного з таких пацієнтів перевозили та оперували напередодні. Як розповів лікар-нейрохірург Михайло Костюк, у нього було осколкове поранення в голову. Доставили його з Лисичанська. Такі операції лікареві доводиться проводити щодня. 

"Зараз те, що відбувається, це - не війна, це — тероризм. Вони порушують всі правила воєнних дій, стріляють в медперсонал, в швидкі, запускають "гради" в медроти", - розповідає В’ячеслав Запорожець, показуючи на одну із обстріляних карет “швидкої допомоги”.

Попри це волонтери з евакуаційних швидких без вихідних під кулями возять поранених. І не вважають себе за героїв. Мовляв, вони ж не танки з "джавелінів" підбивають...

Читайте також:

Російські війська не взяли Лисичанськ: Арестович заявив про загрозу, яка вирішиться за добу-дві

Біля Лисичанська йдуть запеклі бої: яка ситуація у місті 2 липня

У Міноборони назвали три найгарячіші напрямки на фронті