Вітрильний скандинавський фарінг laisvе готуються спускати на воду в парку історичної реконструкції Городище Оствиця у Рівному. Співавтором відтвореного човна є Литовська місія військових тренерів laisvе.

Спорудження вітрильного фарінгу laisvе в парку Городище Оствиця – на завершальному етапі.

Керівник клубу історичної реконструкції Юрій Ойцюсь пояснив, що фарінг – це скандинавський човен на чотири весла.

Ходитиме він під вітрилом.

"Тканина вітрила – це парашут. Не знаю, чи хтось таке робив, це теж експеримент. Бо в Скандинавії овечки живуть на березі в тих краях, там постійна сирість, вода. І в них водовідштовхувальна вовна. В нас такої немає і це нереально в наших умовах відтворити. Парашут, з якого ми робили вітрило, з Гостомеля. Він був у той час, коли москалі намагалися захопити цей аеропорт. Нам його передали хлопці з підрозділу, який боронив аеропорт", – розповів Юрій Ойцюсь.

Він додав, що в малюнку на вітрилі поєднали Державний герб України, Тризуб та Колону Гедиміна, один із найдавніших державних символів Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського.

Над реконструкцією човна майстри працювали понад тридцять днів. Олег Петренко зазначив, що залишилося приладнати , лави та стерно. Ці роботи займуть ще два дні.

Для виготовлення човна використали дубові дошки.

"Найважче, як завжди, перша дошка. Гнули їх, і перші чотири в нас практично зламалися. То довелося відпарювати. І таким чином їх зігнули. Складно підганяти ці самі шпангоути, кожен має свою форму і під кожну дошку треба його підігнати", – зазначив Олег Петренко.

Човен шість метрів завдовжки і розрахований на шість людей. Скільки насправді зможе у ньому вміститися, з'ясують під час тестових спусків на воду.

"Також подивимося, яка його посадка буде при максимальному завантаженні, які його ходові характеристики, як іде на веслах і яку максимальну швидкість дасть. З вітрилами так само будемо дивитися, гратися", – пояснив Олег Петренко.

Реконструкцію виготовили за гроші мецената, ім'я якого Юрій Ойцюсь не озвучив. Натомість зауважив, що у давні часи такий транспорт не використовували для воєнних цілей.

"Ці човни пройшли через тисячу років і увесь цей час побутували у скандинавів. Це були човни, на яких люди подорожували, перевозили свої пожитки, один до одного в гості їздили. Використовували для транспортування і рибальства. Він стрімкий, гарний, елегантний. Мабуть, найгарніший наш човен", – сказав Юрій Ойцюсь.

Фарінг laisvе у парку історичної реконструкції став третім човном з вітрилами після дракара Гунгнір та давньоруської лоді Лада. Загалом, на Оствиці є сім дерев'яних човнів.

Що відомо Зменшена копія: у Рівному на Оствиці почали робити вітрильний човен скандинавів. Читайте також У березні 2021 року колекцію дерев'яних човнів у парку історичної реконструкції "Городище Оствиця" поповнила чотириметрова довбанка. У Рівне її привезли із Сарненського району. Ще торік вона плавала Случем, але на березі Басового Кута її використовуватимуть інакше. Чотириметрова довбанка поповнила колекцію дерев'яних човнів у парку історичної реконструкції "Городище Оствиця". У Рівне її привезли із Сарненського району. У травні 2020 року на воду Басівкутського водосховища спустили лодь "Ладу", яку у Рівному робили як приблизний прототип човнів 9-13-го століть. Її проєкт представили у грудні 2019 року Човен-драккар "Гунгнір" спустили у воду на озері Басів Кут в районі Нового Двору у серпні 2019 року. Його зробили біля краєзнавчого музею. На березі Басівкутського озера біля давньоруського городища заклали парк історичної реконструкції.

Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки

Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber

Долучайтесь до нас в Instagram

Ми у Twitter

Джерело