Андрій Погребняк працює режисером монтажу на телеканалі Суспільне Кропивницький. Йому було 30 років, коли після невдалого падіння з дерева отримав спінальну травму. “Я пам'ятаю цей день, це був 2009 рік, було сонячне літо... початок літа. Жив тоді з батьками. Я поліз на дерево, хотів нарвати черешень. Зламалася гілка, а може й нога зіскользнула, я вже точно не пам"ятаю, що сталося. За секунду я опинився на землі”. Чоловіка забрали до лікарні з численними переломами та пошкодженими шийними хребцями. Додому він повернувся через пів року на інвалідному візку. “Я два тижні лежав в реанімації. Тиждень десь між життям і смертю. Потім була Київська лікарня, там мене прооперували, поставили на місце хребці та закріпили їх металевими пластинами. А потім ще декілька лікарень, де мене вчили спершу сидіти, потім пересідати з ліжка на візок". В лікарні Андрій зустрів свою майбутню дружину. “Я лежав повністю в гіпсу. Я не міг встати... тільки голова в мене трошки рухалася. В гіпсу були навіть руки. Я не міг взагалі нічого робити. Просто лежав. Після травми пройшло декілька місяців і хтось із моїх друзів, які жили в Кропивницькому, зателефонував своїм друзям з Києва, і сказав: “Там наш друг зламав спину. Прийдіть до нього, провідайте”. І до мене прийшли дві дівчини”. Одна з цих дівчат, за словами Андрія, залишилися в його житті назавжди. “У 2015 році я одружився і в мене класна чудова дружина, яка мене підтримує у всьому”. У 2016 році Андрій вступив до Центральноукраїнського педагогічного університету імені Володимира Винниченка та здобув професію "соціального працівника". Отримує ступінь магістра. "Я хотів здобути вищу освіту і я це зробив. Мені подобається працювати режисером монтажу. Але й гуманітарна сфера мені також близька". Андрій розповів, що інвалідність не заважає йому жити повноцінним, нормальним життям. Він подорожує країнами — побував у Польщі, Чехії, Туреччині, Еміратах. І, вважає, що порівняно з іншими містами України, у Кропивницькому створені гарні умови для комфортного пересування людей на візку. “Класно, що в нашому місті є громадський транспорт: великий, габаритний і з пандусами. Але є бажання бути більш мобільним і не залежати від когось – тому дуже хочу водити автомобіль”. Читайте також Паска, випечене ягнятко і пророщена зелень. Як католики 4 квітня святкуватимуть Великдень. На Кіровоградщині для участі в ЗНО зареєструвалися понад 8 тисяч учасників. Ветеранська толока у Кропивницькому – понад 10 мішків сміття зібрали на Козачому острові. "Можна працювати у Кропивницькому і бути відомою за кордоном". Кропивничанка шиє шкіряні сумки.

Візок – не привід сидіти вдома. Історія кропивничанина, який 12 років пересувається на візку

Джерело